Ляльки-мотанки вже багато років залишаються одним із найвпізнаваніших образів сучасної української культури — їх дарують військовим, використовують у волонтерських ініціативах, інтегрують у мистецькі проєкти й навіть у попкультуру, повідомляє uahunter.com.ua з посиланням на Суспільне. Водночас етнологи наголошують: популярний сьогодні образ мотанки радше є новою легендою, ніж справжньою автентичною традицією.
Що сьогодні називають мотанкою
У сучасному розумінні «мотанка» — це лялька, яку нібито створюють виключно намотуванням тканини та ниток. Відсутність голки часто пояснюють символічною забороною «не поранити долю», а процес намотування трактують як рух енергії, що формує оберіг. Саме ця інтерпретація стала основою популярного уявлення про мотанку як сакральну річ із визначеним значенням кольорів і типів — від берегині до крупенички.
Це пояснення активно поширюється у соціальних мережах, майстерках та культурних заходах, формуючи впізнаваний образ сучасної магічної ляльки.
Науковий погляд: що з цього — від традиції, а що ні
Етнологиня Марія Куряча наголошує: традиційна українська лялька була передусім іграшкою. Вона не виконувала оберегової функції й не мала сакрального призначення. Простота техніки пояснюється не містичними заборонами, а побутовими умовами. Ляльку часто робили нашвидкуруч із підручних матеріалів, а голки й ножиці берегли для важливіших потреб.
Дослідниця також звертає увагу: у жодному етнографічному джерелі немає терміна «мотанка». Немає й лінгвістичного аналізу, який би пов’язував це слово з дієсловом «мотати». Сучасна назва, як і сучасна символіка, — пізніше нашарування, що не спирається на автентичні практики.
Як і коли з’явилася сучасна легенда про мотанку
Популярність мотанка здобула у 1990-х, у час, коли українське суспільство активно формувало нові культурні символи. Саме тоді на основі уривків знань про народні ляльки, елементів міського фольклору та магічних інтерпретацій виник образ, який сьогодні вважають «традиційним».
За словами Курячої, цей образ — конструкція новітньої доби. Він перетворився на міську легенду, легко зрозумілу та емоційно виразну, а тому швидко укорінився в мистецтві, волонтерстві та попкультурі. Так, цього року Україну на «Дитячому Євробаченні» представляє Софія Нерсесян із піснею «Мотанка», що апелює саме до цього сучасного символу.
Чи є загроза у популяризації сучасної вигадки
Дослідники застерігають не проти самого явища мотанок, а проти підміни понять, коли вигадана легенда подається як давня традиція. Така плутанина спотворює уявлення про справжню народну культуру.
Втім, Куряча наголошує: боротися з образом мотанки як оберега немає сенсу — він уже став частиною нової культури. Важливо лише розуміти, що цей символ народився не тисячоліття тому, а в новітній історії, як вияв сучасного фольклору.
Як зробити власну ляльку-мотанку
Попри те, що мотанка — сучасний образ, процес її створення залишається простим та медитативним. Для роботи потрібні лише клаптики тканини, нитки та трохи фантазії.
Матеріали:
- шматочки льону чи бавовни;
- нитки бажаного кольору;
- наповнювач (зерно, трава, вата);
- стрічки або елементи вишивки для оздоблення.
Основні кроки:
- Скрутити основу — зробити валик із тканини та, за бажання, наповнити його зерном.
- Сформувати голову — обмотати верхівку білою тканиною та зафіксувати нитками.
- Зробити руки — окремо скрутити тонкий рулон тканини й закріпити на рівні плечей.
- Створити декоративний хрест — намотати нитку на обличчі, якщо хочеться надати символічного значення.
- Одягнути ляльку — додати спідницю, фартух, стрічки чи оздоблення.
Цей процес — не реконструкція давньої обрядової практики, а творення сучасного символу, який кожен наповнює власним змістом.
Переосмислення українських символів триває не лише в мистецтві, а й у fashion-індустрії. Після критики бренд BEVZA був змушений прибрати зі свого магазину ялинкові прикраси «П’ять колосків».
