Home БудівництвоПриймання квартири після ремонту: 20 дефектів, які потрібно знайти до підписання акта

Приймання квартири після ремонту: 20 дефектів, які потрібно знайти до підписання акта

Приймання квартири після ремонту: чекліст із 20 дефектів електрики, сантехніки, вентиляції, вікон і стяжки та правила фіксації недоліків в акті до остаточного розрахунку.

by Гаррі
Приймання квартири після ремонту: чекліст із 20 дефектів електрики, сантехніки, вентиляції, вікон і стяжки та правила фіксації недоліків в акті до остаточного розрахунку.

Приймання квартири після ремонту потрібно проводити до підписання остаточного акта і повного розрахунку з підрядником, повідомляє редакція UAHunter. Власник має перевірити не лише зовнішній вигляд приміщень, а й роботу електрики, сантехніки, вентиляції, вікон, дверей, опалення, рівність стін і підлоги, стан оздоблення та відповідність виконаних робіт договору, кошторису і погодженому проєкту.

Усі виявлені відхилення потрібно заносити до акта або окремого дефектного документа із зазначенням приміщення, точного місця, характеру недоліку та строку його усунення. Усні обіцянки виконроба або майстра не замінюють письмової фіксації: після підписання акта без зауважень доводити наявність очевидних дефектів значно складніше.

«Замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду» (стаття 853 Цивільного кодексу України, правила приймання результату роботи).

Перевірку краще проводити вдень, коли видно нерівності оздоблення, відкоси, стики, подряпини та різницю відтінків. Інженерні системи необхідно тестувати під навантаженням, а не лише оглядати.

Що взяти на приймання квартири

До огляду варто підготувати договір із підрядником, кошторис, технічне завдання, дизайн-проєкт, плани розташування розеток, світильників, сантехніки та меблів. Саме з цими документами потрібно порівнювати фактичний результат.

Для базової перевірки знадобляться:

  • рулетка, будівельний рівень або лазерний нівелір;
  • зарядний пристрій, тестер розеток або невеликий електроприлад;
  • ліхтарик, аркуш паперу, серветки та суха тканина;
  • невелика кулька або круглий предмет для перевірки ухилів;
  • телефон для фото й відеофіксації;
  • малярна стрічка для позначення дефектних місць;
  • відро або кілька літрів води для тестування зливів;
  • вологомір, якщо є підозра на сирість або протікання.

Не слід обмежуватися швидким обходом квартири. Повноцінне приймання ремонту часто займає кілька годин, особливо якщо потрібно протестувати всі розетки, крани, зливи, вікна та двері.

Дефект №1. Розетки не працюють або підключені неправильно

Кожну розетку потрібно перевірити окремо. Найпростіший спосіб — під’єднати зарядний пристрій, лампу або інший компактний прилад. Тестер розеток додатково покаже відсутність заземлення, переплутані контакти чи інші помилки підключення.

Оглядати потрібно й механічний стан. Розетка не повинна хитатися, випадати з підрозетника, виступати над стіною або бути втопленою настільки, що декоративна рамка не прилягає до поверхні.

У дефектному акті записують номер приміщення, стіну та конкретну точку: наприклад, «спальня, розетка праворуч від вікна — відсутня напруга» або «кухня, блок над стільницею — корпус не закріплений».

Дефект №2. Автомати в електрощиті не відповідають групам

Підрядник повинен передати зрозумілу схему електрощита або підписати автомати за групами: освітлення, розетки кімнат, кухня, бойлер, пральна машина, кондиціонер та інше обладнання.

Під час перевірки кожен автомат по черзі вимикають і визначають, які точки він знеструмлює. Якщо підпис не відповідає фактичній групі, автомат одночасно відключає непов’язані приміщення або частина лінії залишається під напругою, це потрібно зафіксувати.

Особливу увагу слід приділити окремим потужним споживачам. Варильна поверхня, духова шафа, бойлер, пральна машина та кондиціонер мають бути підключені відповідно до проєкту електропостачання і вимог виробників.

Дефект №3. Вимикачі керують не тими світильниками

Усі клавіші потрібно перевірити у звичайних і прохідних схемах. Світло має вмикатися у передбаченій зоні, а прохідні вимикачі — керувати одним світильником із різних точок.

Типові проблеми: переплутані клавіші, неробоча підсвітка, мерехтіння ламп, затримка ввімкнення, гудіння димерів, неправильна робота світлодіодних стрічок. Окремо перевіряють, чи не нагріваються вимикачі та блоки живлення.

Дефект №4. Світильники встановлені нерівно або пошкоджені

Точкові світильники мають стояти в одній лінії та на однаковій відстані. Підвісні моделі не повинні мати перекосів, подряпин або тріщин.

Якщо світильники монтувалися за планом, потрібно звірити їхню кількість і координати. Навіть справний світильник є недоліком, якщо його встановили не в погодженому місці, через що він конфліктує з шафою, дверцятами кухні або майбутніми меблями.

Дефект №5. Крани, змішувачі або з’єднання протікають

Усі крани відкривають на кілька хвилин, перевіряючи холодну та гарячу воду. Після цього сухою серветкою проводять по різьбових з’єднаннях, сифонах, шлангах, фільтрах і місцях підключення сантехніки.

Навіть невелика крапля свідчить про негерметичність. Під час короткого огляду вода може не встигнути утворити калюжу, тому серветка або суха тканина дає точніший результат.

Перевіряти потрібно:

  • простір під умивальником і кухонною мийкою;
  • підключення унітаза та бачка;
  • шланги пральної й посудомийної машин;
  • з’єднання бойлера;
  • колектори, фільтри та запірні крани;
  • місця виходу труб зі стіни.

Дефект №6. Вода повільно йде у каналізацію

У раковину, ванну або душовий піддон набирають воду, після чого одночасно відкривають злив. Вода повинна сходити без тривалого застою, булькання і повернення через сусідній сантехнічний прилад.

Повільний злив може бути пов’язаний із засміченням будівельним сміттям, неправильним ухилом труби, деформацією сифона або помилкою монтажу каналізації. Простого пояснення, що система «ще не промилася», недостатньо: недолік потрібно внести до акта і перевірити повторно після усунення.

Дефект №7. Немає правильного ухилу в душовій зоні

У душовій без піддона вода повинна спрямовуватися до трапа, а не залишатися біля стін, дверей або в центрі підлоги. Для перевірки на поверхню виливають невелику кількість води і спостерігають за напрямком стоку.

Калюжі, зворотний ухил і застій води біля швів — підстава вимагати виправлення. Такий дефект не вирішується заміною герметика, якщо причина полягає у неправильній геометрії основи або плитки.

Приймання квартири після ремонту: 20 дефектів, які потрібно знайти до підписання акта

Дефект №8. Унітаз, умивальник або ванна хитаються

Сантехнічне обладнання має бути жорстко закріплене. Унітаз не повинен рухатися під навантаженням, умивальник — відходити від стіни, а ванна — прогинатися або зміщуватися.

Окремо оглядають силіконові шви. Вони мають бути суцільними, без пропусків, відшарувань і відкритих ділянок, куди може проникати вода. Надлишок герметика, нерівний шов або маскування ним великих щілин також потрібно фіксувати.

Дефект №9. Вентиляція не створює тяги

Роботу вентиляції перевіряють за допомогою тонкого аркуша паперу, прикладеного до решітки. Папір має утримуватися потоком повітря. Використовувати відкрите полум’я для такої перевірки не слід.

Відсутність тяги може бути наслідком перекритого каналу, забруднення, неправильно встановленої решітки або порушення руху повітря у квартирі. Перевірку проводять із відкритим і закритим вікном, а також при різному положенні міжкімнатних дверей.

Якщо у ванній установлений вентилятор, потрібно перевірити його ввімкнення, рівень шуму, затримку вимкнення та роботу зворотного клапана.

Дефект №10. Вікна пропускають повітря або закриваються із зусиллям

Кожну стулку відкривають у всіх передбачених режимах. Ручка повинна рухатися без ривків, стулка — не чіпляти раму, а ущільнювач — прилягати по всьому периметру.

Притиск можна перевірити аркушем паперу: його затискають між стулкою і рамою та закривають вікно. Якщо аркуш легко витягується на окремій ділянці, притиск може бути недостатнім.

Додатково оглядають:

  • подряпини й тріщини на склопакеті;
  • пошкодження профілю;
  • перекоси стулок;
  • герметичність стиків;
  • стан ущільнювача;
  • кріплення ручок;
  • примикання підвіконня та відкосів.

Дефект №11. На відкосах або біля рам є тріщини

Тріщини часто з’являються на стиках різних матеріалів: віконного профілю, штукатурки, гіпсокартону та підвіконня. Особливо уважно оглядають верхні кути віконних і дверних прорізів.

Недолік потрібно фотографувати крупним і загальним планом, щоб було видно його розташування. У записі не варто використовувати загальну фразу «погані відкоси». Коректніше зазначити: «вікно у вітальні, верхній лівий кут — тріщина довжиною приблизно 12 сантиметрів».

Дефект №12. Міжкімнатні двері самі відчиняються або зачиняються

Дверне полотно залишають у кількох положеннях. Якщо воно самостійно рухається без протягу, коробка або петлі можуть бути встановлені з відхиленням.

Також перевіряють рівномірність зазорів, роботу замка, язичка, магнітної засувки та ручок. Двері не повинні тертися об коробку або підлогу. Лиштва має прилягати до стіни без великих щілин, а кріплення — не бути помітним.

Дефект №13. Стіни мають хвилі, западини або завалені кути

Рівність стін перевіряють правилом, рівнем або лазерним нівеліром. Особливо критичними є поверхні, біля яких стоятимуть кухня, шафи, плінтуси, дверні коробки або великоформатні меблі.

Завалений кут може не впадати в очі у порожній кімнаті, але проявитися під час монтажу кухонної стільниці або кутової шафи. Тому геометрію перевіряють не лише в центрі стіни, а й біля підлоги, стелі та стиків.

Візуально рівна пофарбована поверхня не гарантує правильної геометрії. Бічне світло часто показує хвилі, напливи шпаклівки, сліди шліфування та локальні западини.

Дефект №14. Кути не відповідають запланованій геометрії

У місцях встановлення меблів прямий кут має практичне значення. Його можна попередньо перевірити великим кутником або вимірюванням діагоналей.

Якщо геометрію стін не було окремо передбачено договором, оцінювати потрібно відповідність погодженому результату та можливість нормального монтажу обладнання. Для кухні, вбудованих шаф, душових перегородок і плінтусів відхилення можуть спричинити значні додаткові витрати.

Дефект №15. Стяжка або готова підлога має перепади

Рівність підлоги перевіряють довгим правилом або лазером. Окремо оглядають стики різних покриттів, дверні прорізи та місця встановлення меблів.

На ламінаті або паркетній дошці не повинно бути прогинів, хрускоту, розходження замків чи руху панелей. Плитка не повинна хитатися, мати відколи або різко виступати одна над одною.

У дефектному акті потрібно вказувати конкретну ділянку і характер проблеми: «коридор біля входу до ванної — перепад між плитками», «спальня біля вікна — ламінат прогинається під навантаженням».

Дефект №16. Плитка має порожнини, тріщини або нерівні шви

Поверхню оглядають під різними кутами освітлення. Шви повинні бути рівномірними, без пропусків і значних змін ширини. На плитці не допускаються відколи, тріщини, подряпини та залишки будівельних сумішей.

Простукування може допомогти знайти ділянки з відмінним звуком, однак висновок про якість приклеювання краще доручати технічному спеціалісту. Самостійно у документі можна фіксувати фактичну ознаку: «глухий або порожнистий звук на плитках у зазначеній зоні».

Дефект №17. Фарбування має плями, напливи або різні відтінки

Стіни й стелю потрібно оглядати при природному та штучному освітленні. Бічне світло показує смуги від валика, нерівне шліфування, напливи, подряпини та місця локального підфарбовування.

Особливу увагу приділяють зонам навколо розеток, вимикачів, плінтусів, дверей і стельових карнизів. Фарба не повинна заходити на декоративні елементи, профілі, плитку або фурнітуру.

Загальне формулювання «перефарбувати кімнату» може викликати суперечку щодо обсягу робіт. Краще перелічити кожну площину або погодити у документі, що через різницю відтінку перефарбовується вся стіна від кута до кута.

Дефект №18. Плінтуси та стики оздоблення мають щілини

Плінтус має щільно прилягати до стіни та підлоги, не відходити при легкому натисканні й не мати відкритих стиків. Кути, заглушки та з’єднувальні елементи перевіряють по всій квартирі.

Так само оглядають примикання стільниць, підвіконь, дверної лиштви, декоративних панелей і карнизів. Видимі щілини не слід автоматично вважати дрібним косметичним недоліком: у вологих зонах вони можуть пропускати воду.

Дефект №19. Є сліди вологи, протікання або плісняви

Темні плями, здуття фарби, відшарування шпалер, висоли, запах сирості або мокрі кути потребують окремої перевірки. Вологомір дає змогу порівняти підозрілу ділянку із сухими поверхнями в тому самому приміщенні.

Причину вологи потрібно встановити до косметичного ремонту. Просте висушування і повторне фарбування не усувають протікання труби, негерметичне примикання вікна, пошкодження гідроізоляції або проблему зовнішньої стіни.

В акті зазначають не припущення, а фактичні ознаки: «волога пляма», «здуття фарби», «підвищена вологість поверхні за показаннями приладу». Причину встановлюють після обстеження.

Дефект №20. Фактичні роботи не відповідають кошторису або проєкту

Останній етап — звірка виконаного ремонту з документами. Потрібно перевірити марки матеріалів, кількість обладнання, розташування точок, моделі сантехніки, фурнітуру, тип покриття та погоджені технічні рішення.

Якщо підрядник замінив матеріал, переніс розетку, прибрав частину робіт або встановив інше обладнання без письмового погодження, це потрібно відобразити в акті.

Приймання квартири після ремонту: 20 дефектів, які потрібно знайти до підписання акта

Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві відносять до документів про виконання договору акти виконаних і прихованих робіт, сертифікати, паспорти, акти випробування обладнання та інші матеріали контролю. Для капітального ремонту такі документи можуть бути принциповими, оскільки частину комунікацій після оздоблення вже неможливо оглянути.

Як правильно скласти дефектний акт

Акт має дозволяти однозначно визначити, що саме повинен виправити підрядник. Формулювання «ремонт виконаний неякісно» або «усунути всі недоліки» недостатньо конкретні.

Для кожного дефекту потрібно зазначити:

  1. номер пункту;
  2. кімнату або зону;
  3. точне місце;
  4. опис фактичного недоліку;
  5. фото або номер фотографії;
  6. погоджений спосіб усунення;
  7. кінцеву дату виправлення;
  8. порядок повторного приймання.

Приклад формулювання: «Ванна кімната, підключення сифона умивальника: під час подачі води з’являються краплі на нижньому різьбовому з’єднанні. Усунути негерметичність і провести повторне випробування до 15 серпня».

До акта варто додати фотографії, відео та схему квартири з позначенням місць. Документ складають щонайменше у двох примірниках, які підписують обидві сторони.

«У разі виявлення недоліків споживач має право вимагати безоплатного усунення недоліків у розумний строк» (стаття 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Якщо підрядник відмовляється підписувати перелік зауважень, власнику доцільно зафіксувати відмову письмово, передати претензію способом, який підтверджує її отримання, та зберегти фото, відео, договір, кошторис, платіжні документи й листування.

Чи можна підписати акт із зауваженнями

Акт можна підписати із чітким переліком недоліків, якщо сторони погодили, що роботи приймаються частково або умовно, а дефекти мають бути виправлені у визначений строк. Зауваження повинні міститися безпосередньо в акті або в додатку, який прямо названий його невід’ємною частиною.

Не слід підписувати документ із фразою «претензій не маю», якщо дефекти фактично виявлені. Також небезпечно залишати порожні рядки або погоджувати усні доповнення, яких немає у примірнику власника.

За статтею 10 Закону «Про захист прав споживачів», у разі недоліків виконаної роботи споживач може вимагати безоплатного виправлення, зменшення ціни, повторного виконання роботи або відшкодування витрат на усунення недоліків власними силами чи із залученням третьої особи.

«Про недоліки, які не могли бути виявлені під час звичайного приймання, потрібно повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після виявлення» (частина сьома статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Коли потрібен незалежний технічний спеціаліст

Фахове приймання доцільне, якщо ремонт передбачав заміну електропроводки, труб, опалення, гідроізоляції, стяжки, перепланування або складні інженерні рішення. Спеціаліст може виконати інструментальні вимірювання, тепловізійне обстеження, перевірку електромережі та оцінити приховані ризики.

Самостійно власник здатний знайти значну частину очевидних недоліків, але не завжди може оцінити безпеку електричного підключення, стан прихованих труб або якість гідроізоляції. Якщо виявлений дефект може спричинити затоплення, ураження струмом, пошкодження конструкцій чи значні витрати, його перевірку не варто обмежувати візуальним оглядом.

Головне правило приймання — спочатку перевірка і письмова фіксація, потім підписання документів та остаточний розрахунок. Кожен недолік повинен мати адресу, опис, строк усунення і підтвердження повторної перевірки.

Читайте також: Українцям можуть виплатити до 19 400 грн на опалення: хто має право на допомогу

You may also like