Alexa Spatium, реактивний безпілотник для перехоплення російських ударних БПЛА, поповнив арсенал Сил оборони України. Новий апарат розрахований передусім на боротьбу з реактивними «Герань-3», «Герань-4» і «Герань-5», а також Shahed-131, повідомляє редакція UAHunter з посиланням на Міністерство оборони України. Головними характеристиками системи називають високу швидкість, значну висоту польоту та динамічну керованість.
Перехоплювач має габарити близько 1,5 на 1,7 метра. Його корпус виготовлений із легкого композитного матеріалу, який дозволяє виконувати різкі маневри без втрати керованості. Запуск Alexa Spatium здійснюється з мобільної катапульти. Водночас комплекс може працювати не лише проти ударних БПЛА, а й проти окремих повітряних, наземних та надводних цілей.
Alexa Spatium створили для боротьби зі швидкісними повітряними цілями
Ключове завдання Alexa Spatium — перехоплення швидкісних безпілотників. Саме тому розробники зробили акцент на швидкості, маневреності та можливості працювати на значній висоті.
За оприлюдненою інформацією, апарат оснащений реактивним двигуном. Він може діяти на малих і середніх висотах. Крім того, передбачено наведення на визначені координати або безпосереднє керування оператором.
Композитний корпус зменшує масу апарата та дозволяє виконувати різкі маневри під час зближення з повітряною ціллю.
Серед основних особливостей Alexa Spatium:
- реактивна силова установка;
- розміри приблизно 1,5 × 1,7 метра;
- запуск із мобільної катапульти;
- висока швидкість польоту;
- робота на значній висоті;
- можливість активного маневрування;
- наведення оператором або політ до заданих координат.
Мобільність також закладена в конструкцію комплексу. За даними розробника, обладнання для запуску може перевозитися автомобілем, а підготовка позиції не потребує складної стаціонарної інфраструктури.
Які російські безпілотники може перехоплювати Alexa Spatium
Основними цілями нового комплексу визначені російські ударні БПЛА сімейства «Герань» та Shahed. Передусім йдеться про швидкісні модифікації, які використовують реактивні двигуни.
У переліку заявлених цілей:
- «Герань-3»;
- «Герань-4»;
- «Герань-5»;
- Shahed-131.
Крім того, система може використовуватися проти розвідувальних безпілотників та інших окремих повітряних цілей.
«Також комплекс може застосовуватися для ураження розвідувальних безпілотників, гвинтокрилів та інших окремих цілей», — зазначили у повідомленні про можливості системи.
Alexa Spatium також має можливість уражати наземні та надводні об’єкти. Таким чином, платформа не обмежена виключно роллю дрона-перехоплювача.
За даними Defence Blog, комплекс може використовувати телевізійні та інфрачервоні засоби для пошуку й супроводження цілей. Також передбачена модульна конструкція. У матеріалі зазначається, що апарат, який не виконав бойове завдання, за певних умов може повернутися в район запуску для повторного використання.
Росія розширює застосування реактивних БПЛА
Поява спеціалізованих реактивних перехоплювачів відбувається на тлі розвитку Росією нових модифікацій ударних безпілотників.
25 травня 2026 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальну інформацію про новий російський реактивний ударний БПЛА «Герань-4». За даними ГУР, його розробляли, зокрема, як відповідь на ефективність українських дронів-перехоплювачів.
«Агресор розпочав застосовувати цей дрон як протидію ефективності українських БПЛА-перехоплювачів», — йдеться в оприлюдненому ГУР описі «Герань-4».
ГУР повідомляло, що підготовка до серійного виробництва «Герань-4» завершувалася до січня 2026 року. Тестові запуски проводили з майданчика в Орловській області РФ та з території колишнього Донецького аеропорту. У травні 2026 року російські війська почали бойове застосування цього типу БПЛА для ударів по Україні.
При цьому «Герань-3» також використовує турбореактивний двигун. У базі War&Sanctions ГУР для цього безпілотника вказаний двигун Telefly JT80 китайського виробництва.
Отже, українські засоби перехоплення мають працювати вже не тільки проти відносно повільних гвинтових ударних дронів, а й проти реактивних платформ.
Україна нарощує засоби боротьби з ударними дронами
Alexa Spatium став частиною ширшого розвитку українських дронів-перехоплювачів. У 2026 році в Україні з’явилися й інші реактивні системи, створені для боротьби зі швидкісними російськими БПЛА.
Зокрема, Defence Blog називає серед таких розробок P1-SUN JetKiller компанії SkyFall та Griffen від Firebolt Engineering. Видання повідомляє, що Griffen розвиває швидкість понад 350 км/год і може працювати на висотах понад 7,5 км.
Водночас розвиток перехоплювачів відбувається разом із розширенням усієї системи протиповітряної оборони.
За офіційними даними Міністерства оборони, лише протягом липня 2026 року українська ППО перехопила 5 142 ударні безпілотники типів «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших. Крім того, було перехоплено 216 ракет різних типів та знешкоджено понад 48 тисяч безпілотників тактичного рівня.
Для відбиття атак застосовуються авіація, зенітні ракетні війська, засоби радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем та мобільні вогневі групи.
Захист неба залишається одним із пріоритетів
Розвиток засобів протидії російським ударним безпілотникам Міністерство оборони називає одним із напрямів посилення української протиповітряної оборони.
6 серпня 2026 року під час переговорів із британською стороною в Міноборони окремо обговорювали боротьбу з російськими ударними дронами, посилення радіолокаційного покриття та розвиток українських безпілотних систем.
«Передусім ми повинні захистити небо України», — заявив виконувач обов’язків міністра оборони Євгеній Хмара під час зустрічі з британською делегацією 6 серпня 2026 року.
Тоді сторони також обговорювали постачання засобів для боротьби з дронами та подальше фінансування українського виробництва безпілотних систем.
Поява Alexa Spatium доповнює цей напрямок окремим реактивним перехоплювачем. Його головна спеціалізація — швидкісні цілі, включно з новими реактивними модифікаціями російських ударних БПЛА. Комплекс при цьому зберігає можливість застосування проти розвідувальних дронів, окремих повітряних цілей, а також наземних і надводних об’єктів.
Читайте також: Безплатне харчування школярів з 1 вересня: хто отримуватиме гарячі обіди коштом бюджету
