В Україні близько 4,6 млн громадян мають статус внутрішньо переміщених осіб, а найбільше ВПО в Україні прийняли Харківська, Дніпропетровська та Київська області. Про це повідомляє редакція UAHunter з посиланням на РБК-Україна, яке наводить дані з інтерв’ю міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталія Безгіна агентству «Інтерфакс-Україна». Інтерв’ю оприлюднили 1 жовтня 2026 року.
Водночас сама кількість людей, які офіційно мають статус ВПО, не дає повної картини навантаження на конкретні громади. Частина відомостей у державній базі вже може не відповідати фактичному місцю проживання людини. Крім того, переселення всередині однієї області суттєво відрізняється від переїзду людини до іншого регіону, де їй необхідні нове житло, робота, соціальні та медичні послуги. Саме тому влада планує поєднати ці етапи в єдину систему супроводу.
Які області прийняли найбільше ВПО
За словами Віталія Безгіна, серед регіонів, які прийняли найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб, виділяються три області:
- Харківська область;
- Дніпропетровська область;
- Київська область.
«Трійка лідерів — Харківська, Дніпропетровська та Київська області», — сказав Віталій Безгін в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» 1 жовтня 2026 року.
При цьому міністр застеріг від оцінки ситуації лише за кількістю зареєстрованих переселенців. Наприклад, у Харкові значна частина ВПО — це люди, які до переміщення також жили в Харківській області, але були змушені залишити інші населені пункти регіону через бойові дії.
Тобто велика кількість зареєстрованих ВПО не завжди означає такий самий приріст населення громади. У частині випадків йдеться про внутрішньообласне переміщення. Натомість для міст на заході або в центрі України прибуття людини з іншого регіону часто означає потребу в повному комплексі нових послуг — від пошуку житла до працевлаштування.
Для планування державної підтримки владі потрібна не лише кількість зареєстрованих людей, а й актуальна інформація про їхнє місце проживання та конкретні потреби.
Чому цифра 4,6 млн не показує всієї ситуації
Близько 4,6 млн громадян сьогодні мають статус внутрішньо переміщених осіб. Аналогічну цифру у березні 2026 року наводило Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, посилаючись на дані щодо внутрішнього переміщення в Україні.
Проте реальна картина складніша. Безгін пояснив, що частина людей, які свого часу стали на облік як ВПО, уже могла повернутися додому. Наприклад, людина могла залишити населений пункт Київської області під час окупації у 2022 році, оформити статус, а після звільнення території повернутися до свого житла.
При цьому її запис може залишатися в базі.
Тому для планування житлових програм, соціальних послуг і підтримки громад державі необхідно розуміти не тільки загальне число людей зі статусом ВПО. Потрібен також профіль їхніх актуальних потреб: чи потрібне житло, робота, догляд, медичні послуги або інша допомога.
Що відбувається під час евакуації
Одним із ключових завдань залишається організація евакуації людей із небезпечних територій.
«Першочергове завдання — вибудувати єдиний маршрут від евакуації до адаптації», — зазначив Безгін.
Проблеми виникають уже на першому етапі. За словами міністра, люди, які готуються залишити небезпечну територію, не завжди мають достатньо інформації про те, куди саме їх евакуюють і що буде після прибуття.
Це може стати однією з причин небажання залишати домівку.
Наступна ланка — транзитні центри. Саме сюди людей привозять після евакуації, перш ніж вони отримають постійніше місце проживання. В окремих регіонах такі центри працюють із високим навантаженням.
У вересні 2026 року Харківська обласна військова адміністрація повідомляла, що транзитний центр у Лозовій приймав евакуйованих жителів Донеччини. Там людям надавали юридичну, психологічну, фінансову та гуманітарну допомогу, а також організовували подальший маршрут до безпечніших регіонів.
Особливо складним залишається розміщення людей, яким потрібні спеціальні умови або постійний догляд. Міністерство соціальної політики раніше також повідомляло про окрему організацію підтримки маломобільних евакуйованих та необхідність підбирати для них відповідні заклади й місця проживання.
Житло та робота залишаються пов’язаними проблемами
Після евакуації головним питанням стає не короткострокове розміщення, а можливість людини залишитися в громаді на довший період.
Для цього необхідні щонайменше три складові:
- придатне для проживання житло;
- можливість працювати або отримувати необхідну соціальну підтримку;
- доступ до медицини, освіти та інших базових послуг.
Саме житлова проблема залишається однією з центральних для переселенців в Україні. За словами Безгіна, серед перешкод є нестача фінансування, недостатнє врахування потреб ВПО у стратегіях окремих громад та слабкий зв’язок між житловими рішеннями і створенням робочих місць.
У серпні 2026 року під час відкритого діалогу щодо житлової політики громад міністр також заявляв про необхідність переходу від тимчасового розміщення до довгострокових рішень. Йшлося про інвентаризацію доступного житла та поєднання житлових програм із працевлаштуванням, освітою й іншими послугами.
Тобто завдання полягає не лише в тому, щоб знайти людині місце після евакуації, а й у створенні умов для життя в новій громаді.
Як має працювати «Єдиний маршрут ВПО»
Концепція «Єдиного маршруту ВПО» передбачає, що різні види допомоги не повинні існувати окремо один від одного.
Система має охоплювати весь шлях людини:
- підготовку та проведення евакуації;
- роботу транзитного центру і подальше розміщення;
- пошук житла, працевлаштування, соціальних і медичних послуг.
«Евакуація, житло, робота, соціальні та медичні послуги мають працювати як один маршрут», — пояснив Безгін.
Крім того, на кожному етапі має бути визначено, яка структура відповідає за подальший супровід людини. Необхідно також забезпечити передачу даних між установами, щоб інформацію не доводилося щоразу збирати заново.
Для запуску такої системи потрібні зміни у нормативній базі, цифровий обмін інформацією, чіткий розподіл повноважень між державними органами та громадами, а також фінансування нових функцій.
Яку допомогу ВПО вже можна отримати
Держава вже об’єднала інформацію про основні види допомоги ВПО на спеціальному порталі державних послуг для внутрішньо переміщених осіб. Там зібрані програми, пов’язані з житлом, працевлаштуванням, навчанням, соціальною підтримкою та іншими напрямами.
У травні 2026 року органи влади повідомляли, що на порталі було доступно понад 45 державних послуг і сервісів для ВПО. Серед них — фінансова допомога, житлові програми, працевлаштування, медичні та соціальні послуги.
Довідку ВПО можна оформити онлайн через застосунок «Дія». Також для цього можна звернутися до ЦНАП, органу соціального захисту населення або відповідного виконавчого органу місцевої ради. Послуга безоплатна.
Водночас подальша реформа має зробити так, щоб ці окремі інструменти працювали як частини одного маршруту, а державні установи та громади бачили актуальні потреби конкретної людини.
Саме ця різниця між формальною кількістю зареєстрованих ВПО та реальними потребами людей зараз стає ключовою для планування підтримки. Харківська, Дніпропетровська та Київська області мають найбільшу кількість прийнятих переселенців, однак для розподілу ресурсів влада планує враховувати не лише статистику, а й житлові, соціальні та трудові потреби людей.
Читайте також: Манікюр із ефектом довгих пальців став б’юті-трендом: як працює техніка
