Українські школи можуть змінювати розклад, скорочувати тривалість занять і переходити між різними форматами навчання залежно від безпекової ситуації. Як повідомляє редакція сайту UAHunter з посиланням на «Укрінформ», Міністерство освіти і науки рекомендує враховувати не лише тривалість повітряних тривог, а й умови перебування дітей в укритті, їхній вік та психоемоційний стан.
Водночас школа не повинна щоразу визначати порядок дій уже після оголошення тривоги. За методичними рекомендаціями МОН, заклад має завчасно обрати базову модель організації навчання, підготувати альтернативні сценарії та визначити умови переходу між ними. При цьому головним критерієм залишається можливість безпечно розмістити учнів і працівників та продовжувати освітній процес у конкретних умовах.
Школа може коригувати розклад після тривалої тривоги
Якщо через повітряну тривогу учні пропустили одне або кілька занять, школа може змінити подальший розклад. Це стосується як початкової, так і базової та старшої школи.
У молодших класах допускається зміна послідовності уроків. Після відбою тривоги педагог може насамперед провести заняття, які потребують більшої концентрації або безпосередньої роботи учнів із учителем. Для старших класів такий підхід також можливий, однак керівництву школи рекомендують підготувати відповідні сценарії завчасно.
Тобто повернення з укриття не означає, що школа повинна буквально продовжити день за початковим розкладом, якщо частина уроків уже втрачена.
При цьому МОН окремо наголошує на організаційній автономії шкіл. Заклади можуть визначати розклад занять, тривалість навчального дня, перерви та форми організації освітнього процесу з урахуванням безпекових умов. У рекомендаціях від 26 вересня також передбачено можливість використовувати скорочені заняття, навчання у дві зміни та, за потреби, шестиденний навчальний тиждень.
Коли урок можна скоротити
Тривалість заняття може змінюватися, якщо діти тривалий час перебували в укритті або навчання відбувається безпосередньо в захисній споруді. Учитель має враховувати вік школярів, умови в укритті та їхній психоемоційний стан.
Міністр освіти і науки Андрій Бутенко пояснював, що йдеться саме про гнучку організацію навчального процесу, а не про загальне скорочення всіх уроків у школах.
«Ми не пропонуємо скорочувати тривалість всіх уроків до 35 хвилин», — заявив Андрій Бутенко, пояснюючи рекомендації МОН щодо навчання під час тривалих тривог.
Для звичайної тривалості занять діють такі максимальні показники:
- 35 хвилин — для 1 класу;
- 40 хвилин — для 2–4 класів;
- 45 хвилин — для 5–11(12) класів.
Однак ці цифри не означають, що кожне заняття за будь-яких умов має тривати рівно стільки. За роз’ясненням МОН, школа може гнучко організовувати освітній процес, зокрема коригувати тривалість уроків.
Окремі рекомендації МОН щодо тривалих тривог також передбачають можливість скорочувати уроки до 30 або 40 хвилин залежно від місткості укриття. Це може бути потрібно для ротації класів та організації навчання у дві зміни.
Що може робити вчитель після кількох годин в укритті
Формат уроку також може змінюватися залежно від стану дітей. Якщо школярі провели кілька годин у сховищі або прийшли до школи після нічних обстрілів, учитель може адаптувати заняття.
Водночас педагог має орієнтуватися на результати, передбачені освітньою програмою. Якщо необхідного навчального результату вже досягнуто, частину часу можна використати для психологічного розвантаження. Якщо ж досягти запланованого результату в конкретних умовах неможливо, формат роботи також може бути змінений.
«Ми не можемо ігнорувати їхній фізичний та психоемоційний стан», — наголошував міністр освіти, говорячи про дітей після тривалих тривог і нічних атак.
МОН пов’язує гнучкість тривалості уроку саме з конкретною безпековою ситуацією та станом дітей, а не з автоматичним скороченням навчального дня для всіх.
Навчання може продовжуватися безпосередньо в укритті
Сам сигнал повітряної тривоги не означає, що освітній процес обов’язково припиняється до відбою. Якщо діти вже перебувають у безпечному укритті й там створені відповідні умови, навчання може продовжуватися.
МОН називає кілька можливих форматів роботи в укритті:
- продовження уроку або консультації;
- читання, повторення матеріалу чи самостійна робота;
- проєктні та дослідницькі завдання.
Водночас школа повинна врахувати, що не всі предмети однаково легко перенести в укриття. Частина занять потребує лабораторій, спеціального обладнання, майстерень або безпосередньої взаємодії з учителем. Тому порядок роботи з різними предметами заклад має визначити заздалегідь.
Якщо тривоги стають систематичними або сумарно тривають понад дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, МОН рекомендує переходити до підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.
Які моделі навчання може обрати школа
Єдиної схеми для всіх українських шкіл МОН не встановлює. Формат залежить від безпекової ситуації, місткості укриття, інфраструктури та можливості організувати дистанційне навчання.
Заклад може обрати одну з базових моделей:
- очне навчання з переходом до укриття після оголошення тривоги;
- очне навчання, під час якого укриття використовується як повноцінний освітній простір;
- поєднання очного та дистанційного форматів із ротацією груп;
- дистанційне навчання, якщо безпечне перебування або прибуття дітей до школи неможливе.
Перший варіант розрахований передусім на ситуації, коли тривоги короткі або поодинокі. Після відбою діти й учителі повертаються до класів.
Якщо тривоги часті або тривалі, укриття може використовуватися як місце для продовження уроків. Для цього там мають бути навчальні місця, робоче місце педагога, освітлення та електроживлення. За можливості також забезпечують доступ до інтернету.
Якщо укриття не може одночасно вмістити всіх дітей, можливе поєднання очного і дистанційного навчання. Тоді різні класи або групи можуть приходити до школи в різні дні, тижні чи зміни.
Дистанційний формат застосовується, якщо безпечне перебування учнів у школі або їхнє прибуття до закладу неможливе.
Що школа має перевірити до вибору формату
Перед визначенням базової моделі керівництво повинно оцінити реальні можливості закладу. У рекомендаціях МОН прямо перелічені критерії, які необхідно врахувати.
Йдеться насамперед про:
- місткість укриття та кількість людей, яких у ньому можна розмістити;
- можливість тривалого перебування дітей і працівників у сховищі;
- наявність електрики, тепла, води, зв’язку, інтернету та резервного живлення.
Також школа має оцінити готовність учителів і дітей до дистанційного навчання та можливість використовувати інші освітні простори громади.
При цьому загальна кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не повинна перевищувати можливості укриття. Якщо укриття одночасно є навчальним простором, враховується не лише його загальна місткість, а й кількість реально облаштованих місць для проведення занять.
Що передбачено на випадок тривалих тривог і відключень світла
26 вересня МОН опублікувало додаткові рекомендації щодо роботи шкіл під час затяжних повітряних тривог, відключень електроенергії та інших кризових ситуацій. Закладам рекомендували заздалегідь перевірити доступ дітей до цифрових платформ, підготувати друковані матеріали на випадок відсутності інтернету та передбачити асинхронне навчання.
Також у документі передбачена підготовка укриттів для проведення занять. Під час тривалих тривог у належно обладнаних сховищах можна продовжувати навчальний процес.
Пріоритет для очного навчання в укриттях МОН рекомендує надавати учням 1–4 класів. Якщо залишаються місця, ротацію можна організовувати й для інших класів, насамперед для 5, 9 та 10-х.
Школи також мають мати єдиний канал зв’язку з учнями, батьками та працівниками. Це може бути електронний щоденник, навчальна платформа або месенджер. Порядок дій під час різних кризових ситуацій керівництву рекомендують обговорити з педагогами та батьками заздалегідь.
Хто визначає конкретний порядок роботи школи
МОН встановлює загальні підходи, але конкретну модель організації навчання школа визначає відповідно до своїх умов. Засновник або уповноважений ним орган має забезпечити необхідні умови та оцінити спроможність закладу.
Директор, своєю чергою, організовує освітній процес, визначає базову й альтернативні моделі та затверджує алгоритм переходу між ними. Такий алгоритм має охоплювати тривалі тривоги, проблеми з електроенергією або зв’язком та інші обставини, які можуть унеможливити звичайне очне навчання.
«Безпека учнів та вчителів залишається першим пріоритетом», — зазначив Андрій Бутенко під час презентації методичних рекомендацій МОН.
Отже, під час повітряних тривог школа може не лише переводити дітей до укриття. Вона має право коригувати розклад, змінювати послідовність занять, скорочувати тривалість уроків, організовувати навчання в сховищі або переходити на змішаний чи дистанційний формат. Ключова вимога — такі рішення мають бути прив’язані до безпекової ситуації та за можливості підготовлені заздалегідь, а не ухвалюватися ситуативно вже після початку тривоги.
Читайте також: Де в Україні найбільше ВПО: названо три області з найбільшою кількістю переселенців
