Булінг у школі в Україні відтепер розглядають за оновленим порядком, який встановлює конкретні строки для керівника закладу, дозволяє анонімні повідомлення та об’єднує реагування на булінг і насильство в єдиний механізм. Як повідомляє редакція UAHunter з посиланням на Міністерство освіти і науки України, відповідні зміни затверджені наказом МОН №961 від 18 червня 2026 року. Документ набрав чинності 11 серпня 2026 року, тому новий навчальний рік школи розпочнуть уже за оновленими правилами.
Головна практична зміна для батьків — школа отримала чіткі часові межі реагування. Повідомлення про можливе насильство має бути розглянуте керівником закладу протягом однієї доби після реєстрації. Якщо встановлені ознаки насильства або жорстокого поводження з дитиною, директор повинен діяти невідкладно. Зокрема, не пізніше ніж протягом трьох годин необхідно повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей.
Отже, йдеться не лише про зміну шкільної документації. Оновлений порядок встановлює конкретний алгоритм від моменту надходження повідомлення до залучення поліції, соціальних служб і комісії.
Коли почали діяти нові правила булінгу
Зміни внесені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2026 року №961 «Про внесення змін до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу». Документ зареєстрували в Міністерстві юстиції 24 липня 2026 року за №1078/46472. Чинності він набрав 11 серпня.
Таким чином, дата 1 вересня пов’язана насамперед із початком 2026/2027 навчального року. Самі правила почали діяти раніше. Офіційна база законодавства Верховної Ради також вказує 11 серпня 2026 року як дату набрання чинності оновленою редакцією порядку.
«Затверджено оновлені Порядок реагування на випадки булінгу та Порядок застосування заходів виховного впливу»
(Міністерство освіти і науки України, офіційне повідомлення від 12 серпня 2026 року).
Офіційний текст наказу доступний у базі законодавства Верховної Ради України.
Що школа має зробити після повідомлення
Новий порядок починається з фіксації самого звернення. Повідомлення реєструють у день надходження. Якщо воно надійшло у вихідний, святковий або неробочий день чи поза робочим часом, реєстрацію проводять у перший наступний робочий день.
Після цього керівник закладу має протягом однієї доби розглянути отриману інформацію.
Якщо під час розгляду виявлені ознаки насильства або жорстокого поводження з дитиною, директор має:
- припинити насильство та вжити заходів для недопущення його повторення;
- повідомити батьків або інших законних представників дитини, крім випадків, коли вони самі є кривдниками;
- письмово повідомити відповідний підрозділ Національної поліції та службу у справах дітей;
- поінформувати територіальний орган Нацсоцслужби та Державну службу у справах дітей;
- за необхідності викликати екстрену медичну допомогу.
Для інформування компетентних органів установлено окремий строк — не пізніше трьох годин після виявлення ознак насильства.
«Керівник закладу освіти має розглянути повідомлення протягом однієї доби з дня його реєстрації»
(Міністерство освіти і науки України, роз’яснення від 12 серпня 2026 року).
Крім того, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від отримання повідомлення керівник має скликати комісію, яка розглядатиме випадок насильства та/або жорстокого поводження з дитиною.
Повідомлення про булінг можна подати анонімно
Ще одна зміна стосується способу звернення. Заклад освіти повинен забезпечити кілька каналів, через які можна повідомити про можливе насильство.
МОН серед можливих способів називає електронну пошту, телефонні лінії та спеціальні скриньки для письмових повідомлень. Крім того, звернення може бути анонімним.
Повідомити про ситуацію може працівник школи, учень або інший учасник освітнього процесу, який помітив відповідні прояви чи ознаки. Звернення може бути усним або письмовим.
Для батьків це означає, що реагування школи більше не прив’язане виключно до традиційної письмової заяви на ім’я директора.
Водночас кожен заклад має визначити особу, відповідальну за приймання та реєстрацію таких повідомлень, забезпечити канали звернення і вести облік отриманої інформації. Також школа повинна затвердити власне положення про запобігання та протидію насильству.
Одна комісія замість окремих механізмів
МОН також змінило організацію розгляду таких ситуацій. Раніше механізми реагування на булінг та інші випадки насильства могли розглядатися окремо. Тепер у закладі освіти діє єдина комісія, яка розглядає випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, включно з повідомленнями про можливий булінг.
Однак повноваження цієї комісії мають важливе обмеження.
Комісія не встановлює юридичний факт булінгу.
МОН прямо зазначає, що факт булінгу встановлюється судом. Завдання шкільної комісії — дослідити обставини, оцінити ситуацію, визначити потреби дитини, організувати підтримку та ухвалити необхідні заходи відповідно до принципу найкращих інтересів дитини.
«Факт булінгу встановлює лише суд, а не комісія»
(Міністерство освіти і науки України, офіційне роз’яснення щодо наказу №961, 12 серпня 2026 року).
Також запроваджено моніторинг виконання рішень комісії. Якщо обрані заходи не дали очікуваного результату, комісія має переглянути їх та за необхідності скоригувати.
Що тепер вважають систематичністю
Оновлений порядок уточнює один із ключових критеріїв булінгу — систематичність.
МОН визначило: насильство вважається систематичним, якщо воно відбулося два або більше разів протягом 12 місяців. Відлік ведеться від дня реєстрації повідомлення про перший випадок або від дня першого такого випадку. Це правило застосовується і тоді, коли про перший епізод офіційно не повідомляли.
До проявів, які можуть свідчити про насильство, МОН відносить, зокрема:
- психологічний тиск — образи, погрози, переслідування, приниження та залякування;
- економічне насильство — позбавлення майна або перешкоджання отриманню освітніх послуг;
- небажану поведінку сексуального характеру, включно з жестами, висловлюваннями або поширенням інтимних матеріалів;
- фізичні дії — від штовхання до ударів.
При цьому порядок охоплює і випадки із застосуванням електронних комунікацій. Отже, під час оцінювання ситуації враховуються не лише події безпосередньо у класі чи коридорах школи.
Дитину мають вислухати, а її позицію — зафіксувати
Окремий блок змін стосується участі самої дитини.
Оновлений порядок гарантує їй право бути вислуханою з урахуванням віку та рівня зрілості. Позицію дитини під час розгляду випадку мають обов’язково зафіксувати.
Зазвичай така розмова відбувається за участю батьків або інших законних представників, а також практичного психолога чи соціального педагога.
Водночас батьки можуть письмово погодитися, щоб дитину вислухали без їхньої присутності.
Що важливо знати батькам
Батьки можуть повідомити школі про насильство або можливий булінг і вимагати реагування відповідно до встановленої процедури. Законодавство передбачає розгляд таких повідомлень протягом однієї доби.
Практичний алгоритм після виявлення проблеми виглядає так:
- Передати повідомлення школі через доступний канал та, якщо звернення не анонімне, зберегти підтвердження його подання.
- Зафіксувати факти, які можуть мати значення: дати подій, повідомлення в месенджерах, фото, відео, аудіо, інформацію про свідків або пошкодження речей.
- У разі ознак насильства контролювати дотримання процедури: школа повинна розглянути повідомлення протягом доби, а після виявлення відповідних ознак — невідкладно залучити визначені законом органи.
Важливо й те, що школа має працювати не лише з уже підтвердженими випадками. Якщо після первинного розгляду ознак насильства не встановили, інформацію все одно повинні проаналізувати щодо можливих ризиків та вжити заходів для їх запобігання.
Таким чином, до початку навчального року 1 вересня 2026 року українські школи вже мають керуватися новою редакцією порядку. Вона передбачає реєстрацію повідомлень, можливість анонімного звернення, добу для розгляду інформації керівником, тригодинний строк для повідомлення відповідних органів після виявлення ознак насильства, єдину комісію та обов’язкове врахування позиції дитини.
Читайте також: Смартгодинники зможуть вимірювати тиск без манжети: вчені наблизили технологію до точності лікарняних систем
