Комплексне відновлення України в межах урядового експериментального проєкту 2023–2025 років завершилося без повного відновлення жодного з відібраних населених пунктів. Повністю закінчили роботи на 80 об’єктах — приблизно 13% від актуальної потреби. Про це повідомляє редакція UAHunter, з посиланням на дослідження напряму DOZORRO Transparency International Ukraine, оприлюднене за підсумками реалізації проєкту.
Експеримент охоплював Бородянку та Мощун на Київщині, Тростянець у Сумській області, Посад-Покровське на Херсонщині, Циркуни на Харківщині та Ягідне на Чернігівщині. Однак Мощун фактично випав із проєкту ще на першому році. У підсумку роботи продовжували у п’яти населених пунктах. При цьому держава не припинила відновлення після формального завершення експерименту: незавершені об’єкти перевели до окремого публічного інвестиційного проєкту.
За два з половиною роки завершили 80 об’єктів
Уряд започаткував експеримент у квітні 2023 року. Його задум полягав у переході від ремонту окремих будівель до комплексного відновлення територій. Йшлося про житло, соціальну інфраструктуру, дороги, комунікації та інші об’єкти.
Спочатку перелік включав 295 об’єктів. Понад 90% із них становило житло. Однак до березня 2025 року кількість об’єктів зросла до 593. Найбільше перелік розширили за рахунок житлової інфраструктури в Бородянці та Посад-Покровському.
Водночас темпи виконання залишалися низькими. Станом на середину 2025 року повністю завершили 58 об’єктів. Для 64% інших роботи розпочали або суттєво активізували лише наприкінці 2024 року. До завершення встановленого строку експерименту цього виявилося недостатньо.
У 2026 році Агентство відновлення у відповіді на запит TI Ukraine повідомило вже про 80 повністю завершених об’єктів. Для решти, за даними Агентства, підготували та затвердили проєктну документацію або продовжували будівельні роботи. Таким чином, завершено приблизно 13% запланованого обсягу.
Жоден із населених пунктів, включених до експерименту, до кінця 2025 року повністю не відновили.
Найбільше об’єктів завершили у Бородянці та Ягідному
Результати суттєво відрізняються залежно від населеного пункту. За даними замовників станом на кінець травня 2026 року, найвища частка завершених об’єктів була у Бородянці.
Основні показники виглядали так:
- у Бородянці завершили 33 із 77 об’єктів — 42,9%;
- у Ягідному — 36 зі 119 об’єктів, або 30,3%;
- у Посад-Покровському — 10 із 392 об’єктів, або 2,6%.
У Тростянці перелік був значно меншим і складався переважно з великих інфраструктурних проєктів. Зокрема, йшлося про залізничний вокзал і привокзальну площу, площу 40-ї Армії та ділянки дороги Н-12 Суми — Полтава. Станом на кінець травня 2026 року один із чотирьох об’єктів у переліку був повністю завершений.
Окрема ситуація склалася у Циркунах. Там було передбачено два об’єкти. Однак через безпекові ризики будівництво не розпочали. Для об’єктів підготували документацію, проте реалізація не перейшла до будівельної фази. TI Ukraine також вказує на обстріли, повітряні тривоги, перебої з електроенергією, нестачу працівників і проблеми з логістикою як на чинники, що ускладнювали реалізацію проєкту.
На проєкт фактично спрямували 3,99 млрд грн
Одним із ключових факторів затримок DOZORRO називає несвоєчасне та непередбачуване фінансування.
За 2023–2025 роки держава погодила фінансування комплексного відновлення на 9,06 млрд грн. Це становило 72% очікуваної вартості проєкту. Водночас фактично до кінця 2025 року спрямували 3,99 млрд грн — приблизно 32% очікуваної вартості.
Причому 2,93 млрд грн, або 73% усіх фактично спрямованих коштів, припали саме на 2025 рік — останній рік експерименту.
Понад 86% фактичних видатків, або 3,44 млрд грн, спрямували на Бородянку та Посад-Покровське. При цьому фактичне фінансування становило лише 37,5% очікуваної вартості відновлення Бородянки та 24,2% потреби Посад-Покровського. У Ягідному використали 50,2% очікуваної вартості. У Циркунах — близько 6 млн грн, або 1,6%.
Рішення про виділення фінансування у 2023 та 2024 роках уряд ухвалював у серпні. Бюджетні асигнування відкривали ще пізніше. Через це замовники мали менше часу на проведення закупівель, оплату робіт та організацію будівництва.
У серпні 2024 року Кабінет Міністрів, зокрема, ухвалив рішення виділити 2,7 млрд грн на комплексне відновлення Ягідного, Посад-Покровського, Циркунів і Тростянця. В уряді зазначали, що кошти мають піти на критичну інфраструктуру, житло, дитячі садки, амбулаторії, захисні та адміністративні споруди.
Договори розривали частіше, а конкуренція на торгах падала
Окремим напрямом аналізу DOZORRO стали закупівлі. З червня 2025-го до червня 2026 року замовники оголосили 301 закупівлю з очікуваною вартістю 2,08 млрд грн. За їхніми результатами уклали договорів на 2,01 млрд грн.
Водночас середня конкуренція на відкритих торгах поступово скорочувалася. У перший рік експерименту вона становила 3,6 учасника на конкурентний лот. Потім показник знизився до 2,25. У завершальній фазі — до 1,5 учасника.
Також аналітики повторно перевірили закупівлі перших двох років. Станом на липень 2026 року розірвали 55 контрактів із 581 закупівлі — 9,47%. Для аналогічних CPV-кодів у системі Prozorro показник розірваних договорів за відповідний період становив 3,66%.
Тобто частка розірваних договорів у межах експерименту була більш ніж у 2,5 раза вищою.
Крім того, додаткові угоди укладали для 62% закупівель перших двох років. Строк дії продовжували для 42,9% лотів. Для аналогічних закупівель у Prozorro середній показник продовження становив 19,8%.
Водночас DOZORRO повідомляє, що під час аналізу закупівель нового періоду — з червня 2025 року до травня-червня 2026-го — ознак завищення цін або порушень законодавства не виявили.
Рахункова палата: поставлених цілей не досягнуто
Експериментальний проєкт окремо перевірила Рахункова палата. Звіт за результатами аудиту був затверджений 7 квітня 2026 року.
Аудит охопив реалізацію проєкту у 2023–2024 роках, а з окремих питань — також 2025 рік. За даними Рахункової палати, відновленню підлягали 595 об’єктів у шести населених пунктах. При цьому до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в цих населених пунктах внесли інформацію майже про 7 тисяч об’єктів.
Рахункова палата встановила, що проєкт не забезпечив своєчасного та комплексного відновлення населених пунктів. Серед проблем аудитори назвали відсутність належної стратегічної, організаційної та фінансової основи, неузгодженість нормативного регулювання та проблеми з розподілом повноважень і відповідальності.
«Проєкт фактично реалізовувався у режимі реагування на поточні проблеми».
(Рахункова палата, звіт за результатами аудиту, квітень 2026 року)
Офіційний аудит також зафіксував різницю між потребою та доступними ресурсами. Станом на кінець вересня 2025 року очікувана вартість відновлення становила 13,122 млрд грн. Залишок коштів фонду складав 6,805 млрд грн.
Незавершені роботи перевели у новий чотирирічний проєкт
Після закінчення експерименту роботи не припинили. Незавершені об’єкти включили до публічного інвестиційного проєкту. Він розрахований на 48 місяців і охоплює п’ять населених пунктів та 591 об’єкт. Інформацію про публічні інвестиційні проєкти передбачено відображати в державній цифровій екосистемі DREAM.
На продовження відбудови України у цих населених пунктах у 2026 році передбачили 1,94 млрд грн. Станом на кінець травня фінансування ще не було доведено до розпорядників. За інформацією Агентства відновлення, станом на серпень кошти вже виділили та довели.
Водночас орієнтовна додаткова потреба для завершення всіх об’єктів у наступні бюджетні періоди становить ще 4,92 млрд грн.
Через затримку фінансування у Служби відновлення Київської області не було фінансового забезпечення для оплати 88 договорів. Вони стосувалися будівельно-монтажних і проєктних робіт, технічного та авторського нагляду. Подібну ситуацію фіксували на Чернігівщині. На Сумщині відсутність коштів стала підставою для розірвання частини договорів.
«Комплексне відновлення не можна реалізувати як набір окремих будівельних проєктів із щорічним і непередбачуваним фінансуванням».
(Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine, дослідження DOZORRO, серпень 2026 року)
За висновками дослідження, для комплексного відновлення потрібні цілісне планування територій, участь громад, підготовлені до початку робіт проєкти, безперервне фінансування та визначена відповідальність за кінцевий результат.
Отже, формальний експеримент 2023–2025 років завершився, але відновлення населених пунктів продовжується вже за іншим механізмом. Із актуального переліку повністю завершили 80 об’єктів, а більшість інших перейшла до чотирирічного публічного інвестиційного проєкту. Для продовження робіт у 2026 році передбачено 1,94 млрд грн, тоді як додаткова потреба для завершення всього переліку оцінюється у 4,92 млрд грн.
Читайте також: McDonald’s не змінює правила через жовтий рівень тривоги: ресторани зачинятимуться
