Якщо під час повітряної тривоги працівники в укритті продовжують виконувати свої обов’язки, роботодавець має оплатити цей час повністю, як звичайні робочі години. Якщо ж працювати в укритті неможливо, час оформлюють як простій не з вини працівника й оплачують щонайменше у розмірі двох третин тарифної ставки (окладу).
Таке роз’яснення 19 жовтня 2026 року опублікувало Центральне міжрегіональне управління Держпраці. Інспектори відповіли на скаргу: персонал працював в укритті, а роботодавець відмовився оплачувати цей час. Висновок Держпраці — роботодавець не має рації: в такому разі «оплата праці здійснюється на загальних підставах».
| Ситуація під час тривоги | Як оплачують | Підстава |
|---|---|---|
| Працівник в укритті й далі працює (ноутбук, документи, дзвінки) | Повністю, як звичайний робочий час | Роз’яснення ЦМУ Держпраці від 19.10.2026 |
| Працювати в укритті неможливо (каса, верстат, торговий зал) | Простій — не менше 2/3 тарифної ставки (окладу) | Ст. 34 і ст. 113 КЗпП |
| Колективний чи трудовий договір передбачає більше | За умовами договору, наприклад 100% | Колективний або трудовий договір |
| Бюджетна установа, простій під час воєнного стану | Розмір визначає керівник, але не менше 2/3 ставки | Постанова КМУ № 221 від 07.03.2022 |
Робота в укритті — це робочий час
Ключова умова в роз’ясненні Держпраці — у працівника зберігається можливість виконувати трудові обов’язки, і він їх фактично виконує. Бухгалтер, який зводить звіт на ноутбуці в підвалі, менеджер, що відповідає клієнтам з телефона, — працюють. Зменшувати їм зарплату за години тривоги підстав немає.
Аналогічну позицію поширили й інші територіальні органи Держпраці. Тобто йдеться не про думку одного інспектора, а про усталений підхід служби.
Коли час в укритті стає простоєм
Інша ситуація — коли робота фізично зупиняється: магазин зачинено, каси й товар лишилися в залі, виробнича лінія стоїть. Тоді це простій не з вини працівника. За статтею 113 Кодексу законів про працю його оплачують не нижче двох третин тарифної ставки встановленого розряду (окладу).
Дві третини — мінімум, а не обов’язкова сума. Роботодавець може платити більше, якщо так записано в колективному договорі, трудовому договорі чи внутрішньому положенні. Частина компаній у роздрібній торгівлі оплачує години тривоги як звичайні, на 100%, — про це йшлося в роз’ясненні інспекції праці Дніпровської міськради.
Окремий випадок — ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я, що виникла не з вини працівника. Східне міжрегіональне управління Держпраці пояснювало, що тоді за працівником зберігається середній заробіток.
Що має зробити роботодавець
- Затвердити порядок дій під час тривоги — наказом чи положенням: хто і куди йде, як фіксують початок і кінець тривоги, як оплачують ці години.
- Вести табель з окремою позначкою: години, коли люди працювали в укритті, і години простою.
- Не вимагати відпрацьовувати простій у вихідні без доплати як за надурочну роботу та не знімати премії за невиконаний через тривоги план — такі практики інспекція праці Дніпра назвала неприпустимими.
Обов’язок вести працівників в укриття випливає з вимоги створити безпечні умови праці на кожному робочому місці (стаття 13 Закону «Про охорону праці»). Тому відмова йти в укриття «щоб не втратити гроші» — не вихід.
Що робити, якщо за тривогу не доплатили
Спершу перевірте розрахунковий листок і табель за місяць: чи позначено години тривоги як робочі або як простій. Далі — письмова заява на ім’я керівника з проханням пояснити нарахування. Якщо відповіді немає або вона не відповідає роз’ясненню Держпраці, можна звернутися до територіального органу Держпраці чи до комісії з трудових спорів. Перед зверненням до суду варто проконсультуватися з юристом: кожен випадок залежить від умов вашого договору.
Інші зміни трудового законодавства, зокрема новий закон про безпеку праці, ми зібрали в огляді ринку праці за тиждень 12–16 жовтня.
Фото: укриття в Харкові, вересень 2022 року. Микола Анацький / МВС України, CC BY 4.0, Wikimedia Commons.
