G7 готує нові санкції проти Росії та обговорює посилення тиску на її воєнну економіку через нафтовий і газовий сектори, повідомляє редакція UAHunter з посиланням на Deutsche Welle. Лідери “Групи семи” після переговорів 15–17 червня 2026 року погодилися, що нинішній момент можна використати для нового дипломатичного й економічного тиску на Москву: Україна, за оцінкою партнерів, утримує фронт, Росія не досягає стратегічної переваги, а енергетичний ринок частково стабілізувався після домовленостей навколо Ормузької протоки.
Ключове рішення саміту — не лише новий пакет санкцій проти РФ, а й спроба зв’язати санкційний тиск із військовою підтримкою України. У спільній заяві G7 ідеться про подальше постачання засобів протиповітряної оборони, перехоплювачів, далекобійних спроможностей і можливість ліцензій для розширення військового виробництва в Україні. Окремо лідери домовилися підтримати енергетичну стійкість України перед наступною зимою та посилити обмеження проти російських нафтових і газових доходів.
Санкційний акцент: нафта, газ, банки і військове виробництво РФ
За даними Reuters, під час ранкової сесії G7 президент України Володимир Зеленський говорив із лідерами про додаткові санкції проти російського експорту нафти, банківського сектору та військового виробництва. Зеленський заявив, що серед учасників була єдність у тому, що Росія “не перемагає” і зазнає значних втрат, а тому має якнайшвидше погодитися на припинення війни.
Окремий акцент зроблено на енергетичних доходах Москви. Для Росії продаж нафти й газу залишається одним із головних джерел валютних надходжень, які допомагають утримувати воєнну економіку.
Тому нові санкції мають бити не по символічних напрямках, а по інфраструктурі заробітку: експортних потоках, страхуванні, транспортуванні, тіньовому флоті, фінансових каналах і компаніях, які допомагають обходити обмеження.
У заяві G7 прямо вказано, що санкції мають бути посилені “зокрема щодо нафтового та газового секторів”. Це важливе формулювання: воно означає, що лідери не обмежуються персональними списками чи дипломатичними деклараціями, а переходять до теми доходів, які безпосередньо фінансують російську армію.
Можливі напрямки нового санкційного тиску:
- обмеження проти експорту російської нафти та газу;
- посилення контролю за тіньовим флотом РФ;
- санкції проти банків і фінансових посередників;
- обмеження для компаній, пов’язаних із військовим виробництвом;
- нові заходи проти схем обходу санкцій через треті країни;
- енергетична підтримка України перед зимовим сезоном;
- розширення постачання ППО та ракет-перехоплювачів.
Чому Ормузька протока стала важливою для санкцій проти Росії
Одна з причин, чому G7 заговорила про сприятливий момент для нових обмежень, — ситуація навколо Ормузької протоки. Через цей маршрут проходить значна частина світових нафтових перевезень, тому будь-яка загроза судноплавству швидко впливає на ціни. Саме через ризики на Близькому Сході санкційний тиск на російську нафту раніше частково пом’якшувався, щоб не спровокувати додатковий стрибок цін.
Президент США Дональд Трамп заявив 16 червня, що санкції проти продажу російської нафти можуть бути відновлені після того, як рух танкерів через Ормузьку протоку знову стане активним.
Associated Press також повідомляло, що Трамп сигналізував про можливе швидке повернення обмежень щодо російської нафти на тлі спроб G7 повернути Україну в центр переговорного порядку денного.
Цей момент має практичне значення для Києва. Якщо світові ціни на нафту стабільніші, союзникам легше посилювати санкції проти російського експорту без різкого удару по власних споживачах. Саме тому енергетичний контекст став частиною політичної формули саміту: менше ризику для глобального ринку — більше простору для тиску на Кремль.
Позиція Трампа: сигнали є, але питання залишаються
Після зустрічі із Зеленським Дональд Трамп заявив, що Росія має укласти угоду для завершення війни. За повідомленнями західних медіа, він не відкинув можливість посилення санкційного тиску, однак європейські лідери й надалі чекають відповіді на головне питання: наскільки активно Білий дім готовий підтримати нові обмеження проти Москви та чи визнає необхідність участі європейських держав у майбутньому переговорному процесі.
The Guardian із посиланням на перебіг саміту зазначав, що європейські лідери намагалися повернути Україну в центр уваги Трампа після його фокусу на Ірані та Близькому Сході.
Зеленський після переговорів говорив про “сильні ідеї” щодо примусу Росії до миру, а серед українських пріоритетів назвав додаткові ракети ППО, ліцензії на їх виробництво, зимовий пакет підтримки та посилення тиску на РФ.
Для України важливо, що американська позиція не зводиться лише до дипломатичних формул. Зеленський заявив Reuters, що Трамп позитивно відреагував на прохання збільшити постачання американських систем Patriot або відповідних ракет-перехоплювачів. Для України це критичне питання, оскільки саме такі засоби залишаються одним із небагатьох інструментів протидії російським балістичним ракетам.
Що говорять європейські лідери
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що становище України виглядає сильнішим, ніж раніше: Київ утримує лінію фронту, а ознаки виснаження Росії стають помітнішими. Подібні оцінки, за даними DW, лунають і в Берліні, де вважають, що Росія перебуває під серйозним тиском, а позиція України за останній період зміцнилася.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про “певний оптимізм” щодо того, що європейці та американці зроблять усе для завершення війни. За його словами, Трамп не заперечує проти участі європейських держав у майбутньому переговорному процесі між Україною та Росією.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, за даними Financial Times, заявив, що “в кімнаті була єдність” щодо двох оцінок: Україна має прогрес на полі бою, а санкції проти Росії працюють. Він також наголосив, що настав момент, коли G7 має посилити тиск.
Британія паралельно оголосила нові енергетичні санкції проти Росії та підтримку України в ядерній енергетиці. Лондон повідомив, що постачатиме збагачений уран для українських атомних електростанцій протягом двох років, щоб допомогти Україні з енергетичною стабільністю і зменшити вразливість перед російськими ударами по енергосистемі.
Читайте також: Мерц зробив нову заяву про вступ України в ЄС: що означає асоційоване членство
