Мерц зробив нове заявлення про вступ України в ЄС і підтримку Києва на тлі підготовки Євросоюзу до нового етапу переговорів про розширення: канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у четвер, 11 червня 2026 року, у Бундестазі знову заявив, що Україна належить до Європи і в довгостроковій перспективі має стати частиною Європейського Союзу. Його позиція важлива не лише як політичний сигнал Берліна, а й як спроба запропонувати проміжний формат для Києва — участь у ключових структурах ЄС без права голосу до моменту повноправного членства, повідомляє редакція uahunter.com.ua з посиланням на Die Welt.
Заява Мерца прозвучала у момент, коли Україна формально вже має статус кандидата, переговори про вступ були відкриті у червні 2024 року, а Єврокомісія вказує, що шість тематичних кластерів переговорів готові до відкриття після рішення держав-членів. Саме тому пропозиція канцлера не замінює вступ України до ЄС, але створює політичну конструкцію для періоду між нинішнім статусом кандидата і майбутнім повноправним членством. Для Києва це питання не технічне, а стратегічне: Україна прагне рівноправного членства, тоді як Берлін пропонує механізм швидшого залучення до інституцій ЄС без остаточного голосу у рішеннях блоку.
Що саме сказав Мерц про Україну, ЄС і підтримку Києва
Фрідріх Мерц у Бундестазі підтвердив, що Німеччина та Європа й надалі підтримуватимуть Україну у протистоянні російській агресії. За повідомленням Tagesschau, канцлер наголосив, що метою залишається справедливий і тривалий мир, який враховує також безпекові інтереси Німеччини та Європи. Він пов’язав підтримку України не лише з гуманітарною чи політичною солідарністю, а й із захистом європейської безпеки. Це важливий нюанс: Берлін дедалі чіткіше формулює Україну не як зовнішній об’єкт допомоги, а як частину ширшої системи безпеки ЄС.
У промові Мерц заявив, що Україна, ведучи оборонну війну проти Росії, захищає не тільки власну свободу, а й свободу та безпеку всієї Європи. Звідси випливає його аргумент про майбутнє України в Євросоюзі: країна вже політично і безпеково належить до європейського простору, але юридичний вступ залежить від процедури, критеріїв і згоди всіх держав-членів. Саме цю прогалину між політичною реальністю і правовою процедурою канцлер намагається заповнити ідеєю асоційованого членства.
Ключова цитата Мерца з урядової заяви звучить так: “Wir haben das gestern getan, wir tun das heute und wir tun das morgen, solange wie es notwendig ist” — тобто Німеччина підтримувала Україну вчора, підтримує сьогодні і підтримуватиме завтра стільки, скільки буде потрібно. Ця фраза важлива, бо вона закріплює допомогу Києву не як одноразову політичну реакцію, а як довгострокову лінію уряду ФРН.
Що таке асоційоване членство України в ЄС за ідеєю Мерца
Пропозиція Мерца передбачає, що Україна могла б бути значно глибше залучена до роботи європейських інституцій ще до завершення повного вступного процесу. За повідомленнями Reuters і німецьких медіа, йдеться про участь українських представників у самітах ЄС і міністерських зустрічах без права голосу. Також розглядався варіант українського представника в Єврокомісії без портфеля і без голосу, а також обмеженої присутності в інших інституціях.
Цей формат не є повноправним членством і не дає Україні всіх прав держави-члена. Він також не означає автоматичного доступу до всього бюджету ЄС, аграрних дотацій чи повного впливу на рішення Ради ЄС. Але політично він мав би закріпити Україну всередині європейської архітектури ще до завершення складних переговорів. Саме тут виникає головна суперечність: для Берліна це може бути міст до вступу, а для Києва — ризик отримати проміжний статус, який затягне шлях до рівноправного членства.
Які елементи може включати модель Мерца
За відкритими повідомленнями, пропозиція може складатися з кількох рівнів:
| Елемент формату | Що це означає для України | Чого це не дає |
|---|---|---|
| Участь у зустрічах ЄС | Київ може бути присутнім у політичних обговореннях | Немає права голосу |
| Представник у Єврокомісії | Український голос у Брюсселі на інституційному рівні | Немає портфеля і вирішального впливу |
| Залучення до політик ЄС | Поступова інтеграція у сфери безпеки, економіки, права | Не дорівнює членству |
| Політична безпекова гарантія | Сильніший зв’язок із ЄС у період війни | Не є автоматичним вступом до НАТО |
| Поступовий бюджетний доступ | Можливе розширення фінансових інструментів залежно від прогресу | Немає повного доступу до всіх фондів |
Таку модель Мерц подає як “інноваційне рішення” для ситуації, коли класична процедура розширення триває роками. У цьому є логіка: Україна воює, проводить реформи і вже прив’язана до ЄС політично, економічно та безпеково. Однак юридично Євросоюз залишається союзом держав, де розширення вимагає одностайності, а це робить кожен етап переговорів політично вразливим.
Чому Київ обережно ставиться до проміжного статусу
Україна не заперечує глибшу інтеграцію з Євросоюзом, але наполягає, що кінцевою метою має бути саме повноправне членство. Президент Володимир Зеленський раніше критично відреагував на ідею асоційованого членства, назвавши її несправедливою, якщо вона залишає Україну без голосу в ЄС. За даними Reuters, позиція Києва полягає в тому, що Україна проводить реформи, виконує зобов’язання і водночас стримує російську агресію, яка становить загрозу для всієї Європи.
Для України проблема полягає не лише у назві статусу. Якщо проміжна модель буде чітко прив’язана до календаря вступу, відкриття кластерів і виконання критеріїв, вона може працювати як прискорювач. Якщо ж вона стане заміною повноправного членства на невизначений термін, це буде політичний ризик. Саме тому Київ очікує не символічного “місця біля столу”, а юридично зрозумілого руху до членства з відкриттям переговорних кластерів.
Головне питання для України зараз не в тому, чи потрібна глибша інтеграція з ЄС. Питання в тому, чи буде вона сходинкою до членства, а не політичною парковкою без кінцевої дати.
Де зараз перебуває вступ України до ЄС
Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу 28 лютого 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії. У червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство, а у червні 2024 року ЄС формально відкрив переговори про вступ. Європейська комісія вказує, що Україна має офіційний кандидатський статус, а переговорний процес уже запущений.
Переговори про вступ організовані у шість тематичних кластерів. Вони охоплюють фундаментальні реформи, внутрішній ринок, конкурентоспроможність, зелену політику, ресурси, сільське господарство, зовнішні відносини та інші сфери. Єврокомісія повідомляє, що всі шість кластерів для України готові до відкриття після рішення держав-членів. Саме ця деталь є ключовою: технічна готовність не дорівнює політичному рішенню, бо кожен наступний крок потребує згоди країн ЄС.
Шість кластерів переговорів: чому це важливо
Кластери — це не формальність, а карта глибокої трансформації держави. Вони визначають, як країна-кандидат приводить законодавство, інституції, судову систему, економічну політику і ринок до норм ЄС. Для України найчутливішим залишається перший кластер — “Фундаментальні питання”, бо він охоплює верховенство права, судову реформу, боротьбу з корупцією, права людини та демократичні інститути. Без прогресу в цьому блоці подальший рух у переговорах може сповільнюватися.
| Кластер | Сфера | Політичне значення |
|---|---|---|
| 1. Фундаментальні питання | Судова система, антикорупція, права людини | Базова умова довіри до держави-кандидата |
| 2. Внутрішній ринок | Товари, послуги, капітал, конкуренція | Підготовка до участі в єдиному ринку |
| 3. Конкурентоспроможність | Податки, цифровізація, економічна політика | Сумісність економіки з ЄС |
| 4. Зелений порядок денний | Енергетика, транспорт, клімат | Інтеграція в екологічні стандарти ЄС |
| 5. Ресурси і сільське господарство | Аграрна політика, фонди, регіони | Найчутливіший бюджетний блок |
| 6. Зовнішні відносини | Торгівля, зовнішня політика, безпека | Узгодження із зовнішньою політикою ЄС |
У березні 2026 року українська урядова платформа з євроінтеграції повідомляла, що Україна завершила скринінг у 2025 році в рекордні строки і досягла технічної готовності до відкриття всіх шести переговорних кластерів. Це означає, що головний бар’єр дедалі більше переміщується з технічної площини у політичну: чи готові всі держави ЄС рухатися синхронно.
Чому позиція Німеччини має особливу вагу
Німеччина є найбільшою економікою ЄС і одним із ключових донорів підтримки України. Тому заява Мерца — це не лише думка одного національного лідера, а сигнал усій європейській системі ухвалення рішень. Берлін фактично пропонує формулу, яка дозволяє одночасно визнати європейське майбутнє України і не ламати складні юридичні процедури вступу. Такий підхід може бути привабливим для країн, які підтримують Україну, але побоюються швидкого розширення без внутрішньої реформи самого ЄС.
Водночас позиція Німеччини не є автоматичним рішенням для всього Євросоюзу. Розширення потребує консенсусу, а окремі держави-члени можуть блокувати відкриття переговорних етапів або висувати додаткові умови. Саме тому у 2025–2026 роках у європейській дискусії дедалі частіше з’являються ідеї проміжної інтеграції: участь у програмах, доступ до ринку, безпекове зближення, інституційна присутність без повного членства. Мерц намагається оформити цю практику в політичну модель.
У середині цієї дискусії важливо не сплутати два рівні: асоційоване членство як політичний інструмент і повноправне членство як юридична мета. Саме тут редакційний фокус nifamc.se був би доречним для пояснення європейській аудиторії: проміжний статус може бути корисним лише тоді, коли він має прозорий маршрут, строки, умови і не підміняє собою вступ. Без цього він ризикує стати джерелом розчарування в Україні та предметом внутрішньої критики в ЄС.
Що означає підтримка України “стільки, скільки потрібно”
Формула “стільки, скільки потрібно” у промові Мерца стосується не лише військової допомоги. Вона охоплює дипломатичну підтримку, фінансову стабілізацію, санкційний тиск на Росію, безпекову координацію та просування України у європейських структурах. ЄС 8 червня 2026 року виділив Україні майже 2,8 млрд євро фінансової допомоги, а єврокомісарка з питань розширення Марта Кос пов’язала виплату з прогресом реформ.
Це показує, що євроінтеграція України вже не існує окремо від фінансової і безпекової підтримки. Брюссель поступово прив’язує допомогу до реформ, а реформи — до переговорного процесу. Для України це створює подвійне завдання: одночасно вести війну і будувати інституції, які відповідають стандартам ЄС. Для Євросоюзу це теж випробування, бо блок має довести, що його політика розширення здатна працювати в умовах війни на континенті.
Чому повноправний вступ України до ЄС не може бути автоматичним
Мерц окремо наголошує, що повноправне членство України залежить від виконання критеріїв вступу. Це відповідає офіційній логіці ЄС: країна-кандидат має привести законодавство і практику до acquis communautaire — правової системи Євросоюзу. Крім того, важливими залишаються Копенгагенські критерії: стабільні демократичні інститути, верховенство права, захист прав людини, функціональна ринкова економіка і здатність виконувати обов’язки члена ЄС.
Саме тому політична підтримка не скасовує технічної роботи. Україна має продовжувати судову реформу, антикорупційні зміни, гармонізацію законодавства, реформу державного управління, підготовку ринку та регуляторних органів. Водночас ЄС має вирішити власну проблему: як приймати нових членів без паралічу у сфері бюджету, аграрної політики, голосування і зовнішньої політики. Тому дискусія про Україну фактично є дискусією про майбутню конструкцію всього Євросоюзу.
Які ризики має ідея асоційованого членства
Перший ризик — політична двозначність. Якщо ЄС не пояснить, що асоційоване членство є тимчасовим і не замінює вступ, в Україні його можуть сприйняти як спробу відкласти повноправне членство. Другий ризик — нерівність прав: Київ може брати участь у дискусіях, але не мати впливу на рішення, які прямо стосуються України. Третій ризик — бюджетний: повна інтеграція України потребує складних рішень щодо аграрних субсидій, структурних фондів і фінансового балансу ЄС.
Є також ризик для самого ЄС. Якщо проміжні статуси будуть створюватися без чітких правил, це може ускладнити політику розширення для інших кандидатів — Молдови, країн Західних Балкан, можливо, Грузії в майбутньому. Саме тому Мерц пропонує не одноразову поступку Україні, а ширший підхід до кандидатів, які роками рухаються до ЄС. Проте Україна має особливу ситуацію: вона веде оборонну війну, і це робить її кейс не лише процедурним, а безпековим.
Що може отримати Україна від проміжного формату
Якщо модель буде правильно прописана, Україна може отримати кілька практичних переваг. По-перше, постійну політичну присутність у Брюсселі на рівні, якого не має звичайна країна-кандидат. По-друге, швидшу адаптацію до процедур ЄС, бо українські представники братимуть участь у робочих форматах і бачитимуть ухвалення рішень зсередини. По-третє, сильніший безпековий зв’язок із ЄС, особливо якщо буде закріплена політична прив’язка до спільної зовнішньої та безпекової політики.
Але найбільша цінність такого формату — не символічна. Якщо він буде пов’язаний з відкриттям кластерів, моніторингом реформ і конкретними етапами доступу до єдиного ринку, це може прискорити реальну інтеграцію. Україна вже інтегрована з ЄС через торгівлю, енергетику, транспортні коридори, фінансову допомогу і санкційну політику. Тепер питання в тому, чи стане ця фактична інтеграція юридичною і політичною частиною вступного процесу.
Читайте також: Перша платна дорога в Україні: маршрут Ковель – Ягодин можуть побудувати за концесією
