Будівництво в Україні під час війни не зупинене, однак воно відбувається за спеціальними правилами воєнного стану та зі зміненими вимогами до дозвільних процедур, безпеки й відбудови пошкоджених об’єктів. Станом на вересень 2026 року ключовим нормативним документом залишається урядова постанова №722 про дозвільні та реєстраційні процедури у будівництві в умовах воєнного стану. Документ чинний та оновлювався у 2026 році, повідомляє редакція сайту UAHunter з посиланням на офіційну базу законодавства Верховної Ради України.
Водночас будівельна галузь працює не лише з новими об’єктами. Значна частина робіт пов’язана з відновленням зруйнованого житла, критичної інфраструктури, доріг, енергетичних об’єктів та соціальних установ. За спільною оцінкою Уряду України, Світового банку, Єврокомісії та ООН, оприлюдненою 23 лютого 2026 року, потреби України у відновленні та реконструкції вже оцінюються майже у 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття.
Чи дозволено будівництво під час воєнного стану
Воєнний стан сам по собі не встановлює загальної заборони на нове будівництво. Замовники можуть отримувати документи, розпочинати роботи та вводити готові об’єкти в експлуатацію, якщо виконані вимоги містобудівного законодавства.
При цьому діє спеціальний порядок, затверджений Кабінетом Міністрів постановою №722 від 24 червня 2022 року. Станом на вересень 2026 року документ залишається чинним. Його редакцію змінювали, зокрема, постановами уряду у березні та квітні 2026 року.
Таким чином, під час війни продовжують діяти:
- містобудівна документація та вимоги до забудови земельної ділянки;
- повідомлення і дозволи на виконання будівельних робіт;
- Єдина державна електронна система у сфері будівництва;
- процедура прийняття готових об’єктів в експлуатацію.
Воєнний стан змінив окремі процедури, однак не скасував необхідність належного оформлення будівництва.
Як оформлюють дозвіл на будівництво у 2026 році
Для об’єктів із середніми та значними наслідками — класів СС2 та СС3 — необхідний дозвіл на виконання будівельних робіт.
Офіційна державна послуга доступна через портал «Дія». Подання заяви займає орієнтовно 20 хвилин. Реєстраційний строк становить до 10 днів, а сама адміністративна послуга є безоплатною.
Заяву можна подати онлайн після авторизації електронним підписом. Також передбачена можливість звернення через ЦНАП або до Державної інспекції архітектури та містобудування.
Основні етапи для об’єктів СС2 і СС3 такі:
- Підготовка проєктної та містобудівної документації.
- Подання заяви на дозвіл.
- Реєстрація документа в ЄДЕССБ.
Офіційний портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва підтверджує, що заяву подає замовник, а дозвіл оформлює уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю.
Що змінилося для приватного будівництва
У 2026 році уряд окремо коригував правила будівництва об’єктів за будівельним паспортом або схемою намірів забудови.
Постанова Кабінету Міністрів №305 від 4 березня 2026 року змінила положення постанови №722. Зокрема, в одному з положень граничну площу було змінено з 500 до 200 квадратних метрів, крім визначених у документі випадків зблокованої житлової забудови.
Також уточнено перелік даних, які мають бути відображені у документації. Серед них:
- місце розташування запланованих будівель;
- відстані до меж ділянки та сусідніх об’єктів;
- під’їзди до будівель;
- місця підключення до інженерних мереж;
- фасади та плани поверхів.
Отже, спрощені воєнні процедури не означають повну відсутність вимог до планування земельної ділянки.
ЄДЕССБ залишається основою контролю будівництва
Значна частина будівельних процедур проходить через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва — ЄДЕССБ.
Через систему оформлюються та перевіряються дозвільні документи. Крім того, у ній містяться дані щодо конкретних об’єктів, замовників, класів наслідків та статусу документів.
Серед доступних процедур:
- дозвіл на виконання будівельних робіт;
- внесення змін до дозволу;
- анулювання дозволу;
- сертифікат про прийняття об’єкта в експлуатацію;
- містобудівні умови та обмеження.
Водночас Мінрозвитку визначило подальшу цифровізацію містобудування одним із пріоритетів 2026 року. Йдеться, зокрема, про повноцінну роботу містобудівного кадастру та його інтеграцію з іншими державними реєстрами.
Укриття стали окремою вимогою для будівництва
Після початку повномасштабної війни держава посилила вимоги до цивільного захисту під час забудови територій.
Закон №2486-IX передбачає використання захисних споруд та споруд подвійного призначення. Йдеться про наземні або підземні приміщення, які можуть одночасно використовуватися за основним призначенням та для захисту людей.
Закон також встановлює обов’язок забезпечувати:
- необхідну кількість місць для укриття населення;
- належний стан захисних споруд;
- безперешкодний доступ до них.
У липні 2026 року уряд окремо доручив перевірити всі укриття цивільного захисту щодо належного утримання та доступності.
Тому вимоги цивільного захисту стали одним із системних елементів планування нової забудови та реконструкції існуючих об’єктів.
Який масштаб руйнувань житла в Україні
Остання міжнародна оцінка RDNA5 охоплює період від лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року.
За цими даними, прямі збитки Україні перевищили 195 млрд доларів. Найбільше постраждали житловий, транспортний та енергетичний сектори.
Крім того, станом на кінець 2025 року:
- пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду;
- наслідки торкнулися понад 3 млн домогосподарств;
- потреби лише житлового сектору оцінюються майже у 90 млрд доларів.
Загальні потреби у відбудові й відновленні за десятирічний період становлять майже 588 млрд доларів.
«Загальна вартість відновлення та відбудови України наразі оцінюється у майже 588 мільярдів доларів США», — заявила прем’єр-міністр України під час презентації RDNA5 23 лютого 2026 року.
При цьому транспортний сектор має найбільші оцінені потреби — понад 96 млрд доларів. На другому місці енергетика — майже 91 млрд доларів. Далі йде житло — близько 90 млрд доларів.
Як відновлюють пошкоджене житло
Одним із основних державних інструментів залишається програма «єВідновлення».
За даними Мінрозвитку, станом на 10 травня 2026 року компенсації отримали 196 067 родин. Загальна сума виплат становила 89,7 млрд гривень.
Зокрема:
- понад 138 тисяч родин отримали компенсації за пошкоджене житло;
- сума таких виплат досягла 13,5 млрд гривень;
- виплати передбачені як для невеликих, так і для капітальних ремонтів.
Середня компенсація за дрібний ремонт становила близько 70,1 тис. грн. Для капітального ремонту середня сума досягала 341,3 тис. грн.
Водночас програма використовується і для будівництва нового житла замість повністю знищеного.
У липні 2026 року Мінрозвитку повідомило, що перші п’ять родин уже завершили будівництво приватних будинків на власних земельних ділянках за кошти компенсації. Чотири будинки розташовані у Київській області, ще один — у Харківській.
Таким чином, відбудова поступово переходить від екстрених ремонтів до повноцінного нового будівництва.
Держава відновлює багатоквартирні будинки та інфраструктуру
Окремо реалізуються проєкти державної та міжнародної відбудови.
У липні 2026 року Мінрозвитку повідомило про завершення відновлення 18 багатоквартирних будинків у Київській області за спільного фінансування держави та UNITED24. Роботи проводилися, зокрема, в Ірпені, Бородянці, Гостомелі та інших громадах.
Крім того, у 2026 році майже 987,1 млн грн спрямували місцевим бюджетам на проєкти відновлення в межах Програми з відновлення України. Саму програму фінансують, зокрема, за кредитною угодою з Європейським інвестиційним банком на 340 млн євро.
Уряд також створив національні бригади відновлення. Їхнє завдання — швидко ліквідовувати наслідки атак і відновлювати критичну інфраструктуру, зокрема системи електро-, тепло- та водопостачання.
Що є пріоритетом будівництва у 2026 році
У 2026 році держава одночасно підтримує аварійне відновлення і довгострокові проєкти.
Серед пріоритетів Мінрозвитку — житло, критична інфраструктура, регіональний розвиток, цифровізація містобудування та енергетична стійкість громад.
«Пріоритетом залишається відновлення критичних систем життєзабезпечення громад», — заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба 1 квітня 2026 року.
Йдеться, зокрема, про модернізацію мереж водо- і теплопостачання, розвиток розподіленої генерації та підготовку інвестиційних проєктів громад.
Окремий напрямок — муніципальне житло. У березні 2026 року до наступного етапу експериментального проєкту орендного соціального житла пройшли вісім громад, серед яких Львівська, Житомирська, Полтавська, Миколаївська та Бучанська.
Крім того, у вересні уряд збільшив субвенцію місцевим бюджетам на житло для внутрішньо переміщених осіб до понад 1,56 млрд грн.
Чому будівництво під час війни дедалі більше пов’язане з відбудовою
За чотири роки повномасштабної війни структура будівельних робіт в Україні суттєво змінилася. Поряд із комерційним та житловим будівництвом держава фінансує відновлення зруйнованих будинків, комунальної інфраструктури, транспорту, енергетики та соціальних об’єктів.
При цьому офіційний План відновлення передбачає не лише повернення об’єктів до довоєнного стану. Серед принципів визначені енергоефективність, безбар’єрність, модернізація інфраструктури та залучення приватних інвестицій.
Міжнародна оцінка RDNA5 також підкреслює роль приватного капіталу. Масштаб потреб настільки великий, що лише державного та донорського фінансування для всієї відбудови недостатньо.
Отже, станом на вересень 2026 року будівництво під час воєнного стану в Україні продовжується за чинними містобудівними правилами та спеціальними урядовими процедурами. Для великих об’єктів зберігається дозвільна система, документи проходять через ЄДЕССБ, а нове будівництво має враховувати вимоги цивільного захисту.
Водночас дедалі більша частина галузі працює на відновлення. Йдеться про житло, енергетику, транспорт, водопостачання та об’єкти громад. За останньою міжнародною оцінкою, масштаб потреб уже наближається до 588 млрд доларів, тому відбудова України залишається довгостроковим процесом, який триває одночасно з війною.
Читайте також: Як дістатися з Кременчука до Ньїредьгази залізницею: поїзди через Мукачево
