Новий закон про охорону праці — № 5007-IX «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі» — президент підписав 9 листопада 2026 року, але працювати за ним почнуть не одразу: закон набирає чинності через шість місяців після припинення чи скасування воєнного стану. До того діє закон «Про охорону праці» 1992 року. Для працівника головне таке: медогляд і навчання — за рахунок роботодавця й у робочий час, право піти з небезпечного місця без покарання і захист від тиску за повідомлення про нещасний випадок.
Про підписання повідомила прес-служба Верховної Ради — публікація в «Голосі України». Рада ухвалила закон 12 жовтня 2026 року (законопроєкт № 10147). Норми, наведені нижче, взяті з постатейного розбору, який опублікувало видання «Голос України», та огляду «Кадровик-01».
Хто що отримує: коротка таблиця
| Хто | Що змінилося | З якої дати |
|---|---|---|
| Усі працівники | Не несуть витрат на безпеку праці; можуть відмовитися від роботи, що загрожує життю чи здоров’ю | Через 6 місяців після завершення воєнного стану |
| Ті, хто проходить медогляд або навчання | Оплачує роботодавець, у робочий час, зі збереженням зарплати | Те саме |
| Працівники до 21 року | Медогляд під час прийняття на роботу і далі щороку до 21 року | Те саме |
| Роботодавці | Оцінка професійних ризиків, облік усіх інцидентів, уповноважена особа з безпеки | Те саме |
| Кабінет Міністрів | Має привести свої нормативні акти у відповідність до закону | Протягом року з дня публікації |
Коли закон запрацює і що діє зараз?
Календарної дати в законі немає. Розділ VIII прив’язує набрання чинності до кінця воєнного стану: шість місяців відлічуються від дня його припинення чи скасування. Того ж дня втратить чинність закон 1992 року. Воєнний стан наразі продовжено до 29 січня 2027 року, проте відлік почнеться лише тоді, коли його справді завершать, а не з дати чергового продовження.
Отже, сьогодні діють старі правила: закон 1992 року і відповідні норми Кодексу законів про працю. Посилатися на нові статті в суперечці з роботодавцем поки не можна. Водночас уряд отримав рік з дня публікації, щоб привести свої постанови у відповідність, тож нові порядки щодо медоглядів, навчання та допуску до робіт з підвищеною небезпекою готуватимуть заздалегідь.
Які права отримує працівник?
- Жодних витрат. Працівник не зобов’язаний оплачувати заходи з безпеки та здоров’я на роботі (ст. 26).
- Відмова від небезпечної роботи. Можна не виконувати обов’язки, якщо вони загрожують життю або здоров’ю (ст. 26).
- Право піти з робочого місця. Якщо виникла серйозна, безпосередня і невідворотна небезпека, працівник, який залишив місце роботи, не несе відповідальності (ст. 22, ч. 6).
- Захист від тиску. За повідомлення про нещасний випадок, професійне захворювання чи небезпечну подію не можна переслідувати чи накладати дисциплінарне стягнення (ст. 26).
- Медогляд і навчання за рахунок роботодавця — у робочий час, зі збереженням заробітної плати (ст. 19, ч. 9; ст. 20, ч. 5).
Окремо закон регулює ситуацію, коли за висновком медогляду людина не може виконувати свою роботу. Роботодавець має запропонувати іншу роботу з оплатою не нижче попереднього середньомісячного заробітку щонайменше на два місяці. Якщо такої роботи немає, договір можуть розірвати з компенсацією не менше трьох середньомісячних заробітків (ст. 19, ч. 13–14).
Що вимагатимуть від самого працівника
Нові права мають і зворотний бік — три норми, про які краще знати заздалегідь:
- Відмова від обов’язкового медогляду чи навчання дає роботодавцю підставу відсторонити працівника від роботи без збереження зарплати до їх проходження.
- Якщо працівник не склав перевірку знань, він має повторно пройти навчання протягом місяця. Після другої невдалої спроби роботодавець може розірвати трудовий договір (ст. 20).
- Обов’язкові медогляди проходять працівники до 21 року, ті, хто працює зі шкідливими чинниками, і ті, хто працює вночі. Якщо здоров’я погіршилося через умови праці, огляд можна вимагати самому (ст. 19, ч. 8).
Що зміниться для роботодавця
Основа нової системи — оцінка професійних ризиків: виявити небезпеки, оцінити ризики, спланувати заходи, впровадити їх і контролювати (ст. 16). Усі інциденти потрібно облікувати, з’ясовувати причини й документувати (ст. 6). Хто відповідає за безпеку, залежить від кількості працівників (ст. 15):
- понад 300 працівників (або понад 50 на роботах з підвищеною небезпекою) — один чи кілька уповноважених структурних підрозділів;
- понад 50 працівників або будь-яка кількість на роботах з підвищеною небезпекою — уповноважена особа з числа працівників чи підрозділ;
- до 50 працівників — уповноважена особа, підрозділ або зовнішній постачальник послуг; залучення сторонньої служби не знімає відповідальності з роботодавця.
Для робіт з підвищеною небезпекою потрібен хоча б один із варіантів: страхування життя і здоров’я працівників, дозвіл або зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази. Незалежний аудит системи управління безпекою — не рідше ніж раз на п’ять років.
Які штрафи передбачені?
Штрафи прив’язані до мінімальної заробітної плати на момент їх накладення — від 1 до 20 мінзарплат залежно від порушення (ст. 35):
- немає уповноваженої особи з безпеки — 5 мінзарплат;
- не проведено оцінку ризиків — 2 мінзарплати за кожне робоче місце;
- не організовано обов’язковий медогляд чи навчання — 1 мінзарплата за кожного працівника;
- не розслідувано нещасний випадок — 10 мінзарплат за кожного працівника;
- не повідомлено про нещасний випадок з тяжкими наслідками чи смертю — 20 мінзарплат за кожного працівника.
Повторне порушення протягом року подвоює штраф. Якщо сплатити 50% суми протягом 10 банківських днів, штраф вважається сплаченим повністю. Для бізнесу діють знижувальні коефіцієнти: мікропідприємства — 0,25, малі — 0,5, середні — 0,7.
Що робити зараз
Працівникам нічого оформлювати не потрібно: нові норми запрацюють автоматично. Якщо ж роботодавець уже сьогодні порушує ваші права на безпечні умови, звертайтеся до Держпраці або до юриста — до набрання чинності новим законом спір вирішуватимуть за чинними нормами. Як працювати під час повітряної тривоги за новими правилами, ми розбирали в матеріалі про роботу під час тривоги після 4 грудня, а про оплату вимушених перерв — у статті про простій під час відключень світла.
Роботодавцям юристи радять поки не переписувати документи, а провести аудит системи охорони праці й підготуватися до оцінки ризиків. Остаточні суми й процедури варто звіряти з офіційним текстом закону.
Фото: працівник у касці та страхувальній обв’язці на промисловому об’єкті. CEphoto, Uwe Aranas, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.
