Home НовиниНовий закон про охорону праці 5007-IX: що зміниться для працівників і коли він запрацює

Новий закон про охорону праці 5007-IX: що зміниться для працівників і коли він запрацює

by Олег Зубач
Працівник у касці та страхувальній обв'язці на промисловому об'єкті

Новий закон про охорону праці — № 5007-IX «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі» — президент підписав 9 листопада 2026 року, але працювати за ним почнуть не одразу: закон набирає чинності через шість місяців після припинення чи скасування воєнного стану. До того діє закон «Про охорону праці» 1992 року. Для працівника головне таке: медогляд і навчання — за рахунок роботодавця й у робочий час, право піти з небезпечного місця без покарання і захист від тиску за повідомлення про нещасний випадок.

Про підписання повідомила прес-служба Верховної Ради — публікація в «Голосі України». Рада ухвалила закон 12 жовтня 2026 року (законопроєкт № 10147). Норми, наведені нижче, взяті з постатейного розбору, який опублікувало видання «Голос України», та огляду «Кадровик-01».

Хто що отримує: коротка таблиця

Хто Що змінилося З якої дати
Усі працівники Не несуть витрат на безпеку праці; можуть відмовитися від роботи, що загрожує життю чи здоров’ю Через 6 місяців після завершення воєнного стану
Ті, хто проходить медогляд або навчання Оплачує роботодавець, у робочий час, зі збереженням зарплати Те саме
Працівники до 21 року Медогляд під час прийняття на роботу і далі щороку до 21 року Те саме
Роботодавці Оцінка професійних ризиків, облік усіх інцидентів, уповноважена особа з безпеки Те саме
Кабінет Міністрів Має привести свої нормативні акти у відповідність до закону Протягом року з дня публікації

Коли закон запрацює і що діє зараз?

Календарної дати в законі немає. Розділ VIII прив’язує набрання чинності до кінця воєнного стану: шість місяців відлічуються від дня його припинення чи скасування. Того ж дня втратить чинність закон 1992 року. Воєнний стан наразі продовжено до 29 січня 2027 року, проте відлік почнеться лише тоді, коли його справді завершать, а не з дати чергового продовження.

Отже, сьогодні діють старі правила: закон 1992 року і відповідні норми Кодексу законів про працю. Посилатися на нові статті в суперечці з роботодавцем поки не можна. Водночас уряд отримав рік з дня публікації, щоб привести свої постанови у відповідність, тож нові порядки щодо медоглядів, навчання та допуску до робіт з підвищеною небезпекою готуватимуть заздалегідь.

Які права отримує працівник?

  • Жодних витрат. Працівник не зобов’язаний оплачувати заходи з безпеки та здоров’я на роботі (ст. 26).
  • Відмова від небезпечної роботи. Можна не виконувати обов’язки, якщо вони загрожують життю або здоров’ю (ст. 26).
  • Право піти з робочого місця. Якщо виникла серйозна, безпосередня і невідворотна небезпека, працівник, який залишив місце роботи, не несе відповідальності (ст. 22, ч. 6).
  • Захист від тиску. За повідомлення про нещасний випадок, професійне захворювання чи небезпечну подію не можна переслідувати чи накладати дисциплінарне стягнення (ст. 26).
  • Медогляд і навчання за рахунок роботодавця — у робочий час, зі збереженням заробітної плати (ст. 19, ч. 9; ст. 20, ч. 5).

Окремо закон регулює ситуацію, коли за висновком медогляду людина не може виконувати свою роботу. Роботодавець має запропонувати іншу роботу з оплатою не нижче попереднього середньомісячного заробітку щонайменше на два місяці. Якщо такої роботи немає, договір можуть розірвати з компенсацією не менше трьох середньомісячних заробітків (ст. 19, ч. 13–14).

Що вимагатимуть від самого працівника

Нові права мають і зворотний бік — три норми, про які краще знати заздалегідь:

  1. Відмова від обов’язкового медогляду чи навчання дає роботодавцю підставу відсторонити працівника від роботи без збереження зарплати до їх проходження.
  2. Якщо працівник не склав перевірку знань, він має повторно пройти навчання протягом місяця. Після другої невдалої спроби роботодавець може розірвати трудовий договір (ст. 20).
  3. Обов’язкові медогляди проходять працівники до 21 року, ті, хто працює зі шкідливими чинниками, і ті, хто працює вночі. Якщо здоров’я погіршилося через умови праці, огляд можна вимагати самому (ст. 19, ч. 8).

Що зміниться для роботодавця

Основа нової системи — оцінка професійних ризиків: виявити небезпеки, оцінити ризики, спланувати заходи, впровадити їх і контролювати (ст. 16). Усі інциденти потрібно облікувати, з’ясовувати причини й документувати (ст. 6). Хто відповідає за безпеку, залежить від кількості працівників (ст. 15):

  • понад 300 працівників (або понад 50 на роботах з підвищеною небезпекою) — один чи кілька уповноважених структурних підрозділів;
  • понад 50 працівників або будь-яка кількість на роботах з підвищеною небезпекою — уповноважена особа з числа працівників чи підрозділ;
  • до 50 працівників — уповноважена особа, підрозділ або зовнішній постачальник послуг; залучення сторонньої служби не знімає відповідальності з роботодавця.

Для робіт з підвищеною небезпекою потрібен хоча б один із варіантів: страхування життя і здоров’я працівників, дозвіл або зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази. Незалежний аудит системи управління безпекою — не рідше ніж раз на п’ять років.

Які штрафи передбачені?

Штрафи прив’язані до мінімальної заробітної плати на момент їх накладення — від 1 до 20 мінзарплат залежно від порушення (ст. 35):

  • немає уповноваженої особи з безпеки — 5 мінзарплат;
  • не проведено оцінку ризиків — 2 мінзарплати за кожне робоче місце;
  • не організовано обов’язковий медогляд чи навчання — 1 мінзарплата за кожного працівника;
  • не розслідувано нещасний випадок — 10 мінзарплат за кожного працівника;
  • не повідомлено про нещасний випадок з тяжкими наслідками чи смертю — 20 мінзарплат за кожного працівника.

Повторне порушення протягом року подвоює штраф. Якщо сплатити 50% суми протягом 10 банківських днів, штраф вважається сплаченим повністю. Для бізнесу діють знижувальні коефіцієнти: мікропідприємства — 0,25, малі — 0,5, середні — 0,7.

Що робити зараз

Працівникам нічого оформлювати не потрібно: нові норми запрацюють автоматично. Якщо ж роботодавець уже сьогодні порушує ваші права на безпечні умови, звертайтеся до Держпраці або до юриста — до набрання чинності новим законом спір вирішуватимуть за чинними нормами. Як працювати під час повітряної тривоги за новими правилами, ми розбирали в матеріалі про роботу під час тривоги після 4 грудня, а про оплату вимушених перерв — у статті про простій під час відключень світла.

Роботодавцям юристи радять поки не переписувати документи, а провести аудит системи охорони праці й підготуватися до оцінки ризиків. Остаточні суми й процедури варто звіряти з офіційним текстом закону.

Фото: працівник у касці та страхувальній обв’язці на промисловому об’єкті. CEphoto, Uwe Aranas, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.

You may also like