Центр громадського здоров’я МОЗ України відстежує повідомлення про можливу особливо небезпечну інфекцію в Іркутській області Росії після смерті 28-річної співробітниці Іркутського протичумного інституту. Ризик для України наразі оцінюють як дуже низький, повідомляє редакція сайту UAHunter з посиланням на офіційну заяву Центру громадського здоров’я, оприлюднену 6 жовтня.
Жінку госпіталізували з тяжкою пневмонією. Після цього встановили 197 контактних осіб, а 189 із них госпіталізували для медичного спостереження та ізоляції. У медіа з’явилися повідомлення про можливу легеневу форму чуми. Водночас офіційно йдеться про пневмонію невстановленої етіології та підозру на особливо небезпечну інфекцію.
Що відомо про ситуацію в Іркутській області
За даними ЦГЗ, після смерті співробітниці протичумного інституту епідеміологи визначили коло людей, які могли з нею контактувати.
Основні відомі цифри:
- 28 років — вік померлої співробітниці;
- 197 осіб визначили як контактних;
- 189 людей госпіталізували для спостереження та ізоляції.
ЦГЗ наголошує, що діагноз чуми офіційно не підтверджений.
Російські офіційні органи повідомляють про пневмонію невстановленої етіології. Водночас територіальне управління Роспотребнадзору публікувало інформацію про підозру на особливо небезпечну інфекцію. До таких інфекцій належить, зокрема, чума.
У повідомленні Центру зазначено:
«У медіа поширюється інформація про можливу легеневу форму чуми».
При цьому саме ЦГЗ не називає чуму встановленим діагнозом, а відстежує інформацію та чекає на результати міжнародної верифікації.
Україна звернулася до ВООЗ
Центр громадського здоров’я є Національним координатором України з питань Міжнародних медико-санітарних правил. Після появи інформації про подію в Іркутській області Центр звернувся до Контактного пункту ВООЗ для Європейського регіону.
Українська сторона попросила уточнити:
- чи отримувала ВООЗ офіційне повідомлення від Російської Федерації;
- чи проведено верифікацію події;
- чи є міжнародна оцінка ризику.
У відповідь ВООЗ повідомила, що стежить за ситуацією та знає про інформацію щодо підозри на особливо небезпечну інфекцію.
Крім того, організація направила офіційний запит на верифікацію російському Національному координатору Міжнародних медико-санітарних правил. Станом на повідомлення ЦГЗ ВООЗ очікувала на відповідь.
Після отримання даних, важливих для міжнародної оцінки ризику, ВООЗ може передати їх державам — учасницям ММСП через захищені канали.
Одним із них є Event Information Site — система обміну інформацією між ВООЗ та національними координаторами. ВООЗ пояснює, що ця захищена платформа використовується для поширення повідомлень про гострі ризики для громадського здоров’я, які можуть мати міжнародне значення.
Станом на 5 жовтня, за інформацією ЦГЗ, даних, отриманих через механізми ММСП, було недостатньо для незалежної оцінки характеру події. Саме тому ВООЗ ініціювала процедуру верифікації.
Чому застосовують механізми ММСП
Міжнародні медико-санітарні правила визначають порядок обміну інформацією про події, які можуть створювати ризик для громадського здоров’я за межами однієї держави.
За роз’ясненням ВООЗ, країни мають оцінювати такі події за критеріями Додатка 2 ММСП. До уваги беруть серйозність події, її незвичність, ризик міжнародного поширення та можливі обмеження міжнародних поїздок або торгівлі.
Якщо подія відповідає встановленим критеріям, країна повинна повідомити ВООЗ через свій національний координаційний центр.
ЦГЗ окремо вказав, що недостатнє або несвоєчасне міжнародне інформування ускладнює оцінку ризиків іншими державами. Центр продовжує отримувати й аналізувати дані через офіційні міжнародні канали.
Що таке чума і як вона передається
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, чума — це гостра бактеріальна інфекція, яку спричиняє бактерія Yersinia pestis. Її природними носіями є переважно дрібні ссавці та їхні блохи.
Зараження людини можливе через:
- укуси інфікованих бліх;
- контакт з інфікованими тканинами або біологічними матеріалами;
- вдихання респіраторних частинок від людини з легеневою формою чуми.
Найпоширенішою клінічною формою є бубонна чума. Вона зазвичай уражає лімфатичні вузли. Також існують септична і легенева форми.
Чому особливу увагу приділяють легеневій формі
Легенева чума має особливе епідемічне значення, оскільки може передаватися від людини до людини через інфіковані респіраторні частинки за тісного контакту.
ВООЗ зазначає, що ця форма може прогресувати дуже швидко. Водночас антибактеріальна терапія ефективна, якщо діагностику і лікування розпочинають своєчасно.
«Антибіотики та підтримувальна терапія ефективні проти чуми, якщо захворювання діагностовано вчасно», — йдеться в матеріалах ВООЗ про лікування інфекції.
Для підтвердження інфекції потрібне лабораторне дослідження. Залежно від клінічної форми досліджують, зокрема, кров, мокротиння або матеріал із бубона.
Який ризик для України
За актуальною оцінкою Центру громадського здоров’я, ризик для України є дуже низьким.
Випадки чуми серед людей в Україні не реєструються понад сто років. При цьому ЦГЗ повідомляє, що система епідеміологічного нагляду має алгоритми реагування на підозру на особливо небезпечну інфекцію.
Вони передбачають:
- швидке виявлення та ізоляцію пацієнта;
- лабораторну діагностику;
- встановлення контактних осіб і медичне спостереження за ними.
Лабораторна мережа центрів контролю та профілактики хвороб також має алгоритми відбору та дослідження матеріалу для лабораторного підтвердження при підозрі на чуму.
Чи потрібно українцям щось робити
Центр громадського здоров’я не рекомендує населенню України запроваджувати будь-які додаткові спеціальні профілактичні заходи.
«Жодних додаткових спеціальних профілактичних заходів населенню України наразі вживати не потрібно».
Також ЦГЗ прямо застерігає від самостійної купівлі антибіотиків для профілактики.
«Немає підстав купувати або приймати антибіотики “для профілактики” чи “про запас”».
Центр продовжує отримувати інформацію через офіційні канали ВООЗ та механізми Міжнародних медико-санітарних правил. Якщо з’являться верифіковані дані, які змінять оцінку ризику для України або вимагатимуть додаткових заходів, ЦГЗ обіцяє повідомити про це окремо.
Читайте також: Менеджерка Лесі Нікітюк прийшла на «Холостяк-15»: що відомо про Валерію Полянську
